Українським металургам важко наростити виробництво через низку викликів, серед яких головними залишаються тарифи державних монополій на енергоресурси та логістику, які за останні роки зросли в рази. Про це сказав операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко на Business Wisdom Summit 2025, що пройшов у Києві, повідомила пресслужба компанії у четвер, 17 квітня.
Він нагадав, що вартість передачі електроенергії з 2021 року зросла у 2,3 раза, тариф на транспортування газу – вчетверо, а залізничні тарифи – в 1,7-2,4 рази. Саме через високу собівартість (зокрема енергоресурсів і логістики), яка не перекривається цінами на експортних ринках, перебуває в простої Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК).
"Неефективність державних монополій обертається додатковими витратами для бізнесу – вони просто перекладають свої фінансові проблеми та спеціальні обов’язки на непобутових споживачів. Це суттєвий виклик для нас. Потрібно переглядати цю політику і шукати спільну мову з державними монополіями. Зараз ми ведемо діалог з Укрзалізницею, яка планує на 37% підвищити залізничні тарифи. У разі прийняття це знищить національного виробника", – сказав він.
За словами Мироненка, інша проблема – дефіцит брухту для металургії, яка загострюється через постійне збільшення обсягів експорту цієї стратегічно важливої сировини з України. У 2024 році експорт брухту зріс майже у шість разів проти 2022 року.
"Ми продаємо стратегічну сировину за кордон по $250 за тонну, тоді як сталь – по $550-600», – підкреслив Мироненко.
При цьому, використання 1 тонни брухту для виробництва та експорту сталі приносить Україні додаткові $1,2 тис. валютного виторгу та 15 тис. грн податків.
"Експорт брухту економічно невигідний для держави. Ми маємо обмежити експорт брухту, що потрібен українським металургам для збільшення внутрішнього виробництва сталі", – вважає операційний директор Метінвесту.
Третім найболючішим викликом для Метінвесту є дефіцит кадрів, який становить 10-15% від загальної кількості персоналу.
"Оскільки більшість працівників – чоловіки, це ще більша проблема, адже зараз лише 50% із них можна забронювати. Ми працевлаштовуємо людей офіційно, але вони часто стають ресурсом для ТЦК, що відразу їх забирають до армії. Це відлякує людей від роботи на наших підприємствах. Зараз ми ведемо діалог із Міністерством оборони, щоб знайти компроміс і не паралізувати виробництво. Якщо не буде працювати економіка, армія не матиме ресурсів для боротьби", – зазначив він.
