Верховний Суд поставив крапку у справі банку "Конкорд", не розглянувши її по суті – Олена Сосєдка<p>Співзасновниця банку Олена Сосєдка заявила про відсутність у акціонерів права оскаржувати рішення НБУ.</p>
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду виніс остаточне рішення у справі банку “Конкорд”, однак по суті справа так і не була розглянута. З касаційними скаргами до суду зверталися Національний банк України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Свої доводи також подавали й представники “Конкорду”. Про це повідомила співзасновниця банку “Конкорд” Олена Сосєдка, пише УНН.
Раніше суди першої інстанцій визнали незаконним рішення Національного банку України про відкликання ліцензії банку “Конкорд” та постановили його скасувати. НБУ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не погодились із такими рішеннями і подали касаційну скаргу. Вони вимагали скасувати рішення судів та закрити провадження.
“Друзі, Верховний Суд скасував два попередні судові рішення, якими ми довели незаконність дій НБУ щодо позбавлення ліцензії банку “Конкорд”. Після 7 місяців очікування касації ми отримали рішення, яке не лише суперечить праву, а й — здоровому глузду. Нас навіть не викликали до суду. Розгляд відбувся у письмовому провадженні — без слухань, без аргументів, без участі сторін”, – написала Олена Сосєдка на своїй сторінці у Facebook.
Водночас як йдеться у рішенні, суд не розглядав самі касації по суті. Таким чином колегія суддів не спростувала жодного з висновків судів попередніх інстанцій. Очевидно, для цього не було підстав, бо рішення попередніх судів ґрунтувалися на законі, логіці та фактах. У них, зокрема, йшлося про те, що Нацбанк не мав права ліквідовувати банк без належних на це підстав. Суди також визнали, що перевірка регулятора проводилася з порушенням. Крім того, суди не виявили підтверджень того, що під час своєї операційної діяльності “Конкорд” займався відмиванням коштів чи іншою протиправною діяльністю.
Замість аналізу суті касаційних скарг Верховний Суд дійшов висновку, що акціонери банку, який перебуває в процесі ліквідації, взагалі не мають права оскаржувати рішення НБУ про позбавлення ліцензії банку.
І хоча колегія суддів не спростувала правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій (а як би могла — вони очевидні), вона дійшла абсурдного висновку: мовляв, ми взагалі не мали права судитися з НБУ, а в Україні немає жодного суду, який мав би розглядати подібні позови. А хіба це не грубе обмеження нашого конституційного права на справедливий суд? Чим акціонери банків гірші за інших українців? Чому така вибірковість?
– зазначила Олена Сосєдка.
Тож не розглядаючи касаційні скарги по суті та не даючи правову оцінку рішенням судів попередніх інстанцій колегія суддів скасувала рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно апеляційного суду і закрив провадження у справі, фактично залишивши в силі спірне рішення Нацбанку без правової оцінки його законності.
На думку Олени Сосєдки рішення Верховного Суду виглядає заангажованим:
“Особливо вражає, що Верховний Суд проігнорував власну ж практику в аналогічних справах. Ба більше — суддя-доповідач у справі “Конкорду” всього за два дні до цього брав участь у розгляді справи іншого банку… і там ухвалив протилежне рішення.
Це вже нагадує анекдот:
— Скільки буде 7×8?
— А ми купуємо чи продаємо?
Усі ці факти свідчать про заангажованість рішення”.
На практиці це означає, якщо завтра Нацбанк вирішить ліквідувати будь-який банк, навіть без явних на те причин, правовий механізм захисту прав у його акціонерів просто відсутній.
Додамо
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
Источник: УНН
