Три медичні трагедії і роки боротьби у судах: чи має українських пацієнт право на справедливість<p>У приватних клініках з високими чеками пацієнти купують не лише комфорт і сучасні технології – вони купують відчуття безпеки. Але
коли стається трагедія, родини часто опиняються в багаторічній боротьбі за справедливість. Три резонансні історії медичних
трагедій показують, наскільки складним може бути шлях від смерті пацієнта до вироку суду.</p>
За високими чеками в приватних клініках зазвичай стоїть не лише комфорт та передове лікування, а надія пацієнта на те, що тут його життя у повній безпеці. Коли стається непоправне, справжнє обличчя клініки визначає здатність взяти на себе відповідальність за можливі помилки. На жаль, часто замість чесності родичі загиблих, в один з найболючіших етапів життя, зіштовхуються з боротьбою клініки за свій бренд. Про те чи має українських пацієнт реальний захист та як на трагедії у своїх стінах реагують приватні медзаклади, читайте в матеріалі УНН.
Приватна медицина в Україні за останні десятиліття стала синонімом комфорту та передових технологій. Обираючи приватні медзаклади, пацієнти розраховують на безпеку, професіональнізм та преміальний сервіс. При цьому пацієнти свідомо погоджуються на високі чеки, адже вартість медичних послуг сприймається, як виправдана інвестиція у здоровʼя та душевний спокій.
Проте навіть у найсучасніших клініках трапляються критичні ситуації. У такі моменти головним іспитом для медзакладу стає його здатність нести відповідальність за помилки, а не ховатися за іміджевими кампаніями. Однак, відповідальну позицію у таких випадках обирають не всі.
Справа про смерть Аднана Ківана переросла у “Справу Odrex”
Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана у жовтні 2024 року в стінах одеської клініки Odrex стала точкою неповернення для репутації закладу. Засновник імперії Kadorr Group, людина, чиї статки дозволяли обрати найкращих лікарів світу, довірив своє життя одеському Odrex. Адже саме в цій клініці він лікувався протягом останніх років, саме в цій клініці працює лікар бізнесмена Віталій Русаков. Якому, за інформацією журналістки Зої Казанжі Анднан Ківан подарував квартиру з ремонтом та новеньке авто Lexus на весілля. Проте, як свідчать матеріали кримінального провадження, статус бізнесмена та постійного клієнта клініки не став захистом від того, що слідство називає медичною недбалістю.
Смерть Аднана Ківана стала початком резонансного кримінального процесу, який триває і сьогодні. На лаві підсудних опинилися “зірки” Odrex: завідувач відділення хірургії Віталій Русаков та лікар-онколог Марина Бєлоцерківська (яка вже звільнилась з клініки). За версією слідства, попри онкологічний діагноз Аднана Ківана, причиною смерті став сепсис. Медична експертиза вказує на низку можливих помилок: ігнорування симптомів запалення, відсутність призначення обовʼязкової антибіотикотерапії після операції та проведення хіміотерапії, яка на той момент була прямо протипоказана пацієнту.
Поки лікарі перебувають під нічним домашнім арештом, захист, здається, обрав стратегію виснаження суду. Засідання зриваються через неявку адвокатів лікарів. Паралельно з цим, Odrex розгорнула масштабну інформаційну кампанію: замість визнання помилок та внутрішнього розслідування, клініка зосередилася на судових позовах проти медіа та спробах відбілити репутацію.
Проте реакція суспільства не змусила себе чекати: після того, як справа про смерть Аднана Ківана зазвучала голосніше, люди, які також втратили близьких після лікування в Odrex та ті, кому вдалося вижити – почали публічно говорити про свій досвід. Крім того, резонансна справа про смерть Аднана Ківана стала останньою надією на справедливість для багатьох родин, які роками судяться з Odrex через смерть своїх рідних в клініці.
На фоні загальноукраїнського резонансу, люди обʼєдналися в рух StopOdrex, створили власний сайт (який вже тричі блокувався через скарги Odrex) та Telegram-канал. На цих платформах люди, які вважають себе постраждалими від лікування в скандальній клініці анонімно розповідають власні історії та історії своїх померлих родичів, обмінюються новинами про хід власних кримінальних справ проти Odrex та медиків клініки і підтримують одне одного.
Фатальна помилка у клініці “Малі”: смерть 7-річного хлопчика під час лікування зубів
У березні 2025 року звичайний візит до стоматолога для київської родини закінчився трагедією. Батьки привели 7-річного сина на лікування зубів під загальною анестезією – послугу, яку клініка рекламувала як безпечний і комфортний “медикаментозний сон” для дітей.
Під час процедури стан хлопчика раптово погіршився. Серце зупинилося прямо у стоматологічному кріслі. У клініці розпочали реанімаційні заходи, згодом дитину госпіталізували. Лікарі констатували глибоку кому. За кілька днів хлопчик помер у реанімації лікарні Охматдит, не приходячи до тями.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило смерть дитини. Лікарці-анестезіологу повідомлено про підозру. За версією слідства, під час анестезії було застосовано препарат, який мав протипоказання з огляду на стан здоров’я хлопчика. Саме це, як вважають правоохоронці, і стало причиною гострої серцевої недостатності.
МОЗ після перевірки медичного закладу анулював видану їм ліцензію. Станом на сьогодні розслідування триває. Про передачу справи до суду офіційно не повідомлялося.
Ця історія знову підняла складне питання: наскільки безпечними є процедури під загальною анестезією в амбулаторних умовах і чи достатній контроль існує за їх проведенням у приватних клініках. Для батьків це – непоправна трагедія. Для системи охорони здоров’я – випробування на здатність чесно розібратися і дати відповідь, що саме пішло не так та хто відповість за смерть 7-річного хлопчика.
Смерть немовляти в “Лелеці”: справа, яка завершилась максимальним вироком для медика
Трагедія, що сталася у травні 2020 року в елітному київському пологовому будинку “Лелека”, перетворилася на один із найгучніших процесів у сфері приватної акушерської допомоги. Пологи Лідії Косогової, яка всю вагітність довіряла професіоналізму лікарів цього закладу, закінчилися фатально: її донька Віра народилася з тяжким ураженням центральної нервової системи і померла після 55 днів боротьби за життя.
За матеріалами слідства, причиною трагедії стало зволікання. Лікар акушер-гінеколог Микола Коваленко неправильно оцінив показники моніторингу серцебиття плода (КТГ). Коли прилади вже сигналізували про критичний стан дитини, рішення про екстрений кесарів розтин було ухвалене занадто пізно. Судова експертиза підтвердила прямий причинно-наслідковий зв’язок: саме ці втрачені хвилини призвели до незворотної гіпоксії мозку немовляти.
Родина загиблої дитини зіткнулася не лише з болем втрати, а й із викликами медичної системи. Лідія Косогова заявляла, що після трагедії комунікація з “Лелекою” фактично припинилася, а доступ до електронної медичної документації родині обмежили.
Керівництво закладу натомість називало звинувачення “інформаційною атакою”, наполягаючи на тому, що дії медиків відповідали протоколам.
Судовий розгляд справи тривав понад два роки. Попри те, що обвинувачений акушер-гінеколого не визнав своєї провини, Миколу Коваленка було засуджено до максимального покарання за статтею (1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) – три роки позбавлення волі. Крім того, суд зобов’язав клініку виплатити понад 1,1 млн грн моральної шкоди родині.
Замість висновку
Різні міста, різні клініки, різні медичні напрямки: від складної онкохірургії до стоматології чи довгоочікуваних пологів. Але всі ці історії поєднує трагічний сюжет: смерть, підозра у медичній недбалості й довгі роки боротьби за справедливість.
Кожна справа має свої обставини, проте наслідки надто схожі. Замість швидкого і прозорого встановлення відповідальності – затягнуті процеси, експертизи, процедурні бар’єри. Родини, які втратили близьких, змушені роками відстоювати право на справедливість.
У фіналі, ці історії оголюють проблему ширшу, ніж окремі помилки конкретних лікарів, вони ставлять питання до всієї медичної системи, особливо в частині захисту прав пацієнтів і реальної невідворотності відповідальності за медичну недбалість.
Источник: УНН
