Рада оновила правила для наукових досліджень під стандарти ЄС – які зміни для молодих вчених<p>Верховна Рада ухвалила проєкт закону, що оновлює правила функціонування наукової інфраструктури відповідно до стандартів ЄС.
Документ також посилює підтримку молодих учених, вводячи поняття "постдокторант" та розширюючи грантові можливості.</p>
Верховна Рада ухвалила проєкт закону, спрямованого на розвиток дослідницької інфраструктури та посилення підтримки молодих учених. Про це йдеться у повідомленні ВР, передає УНН.
Деталі
Закон оновлює правила функціонування наукової інфраструктури відповідно до стандартів Європейського Союзу. Також документ передбачає створення умов для ефективнішого використання наукового обладнання та розширення доступу до нього для наукової спільноти.
Парламентарі очікують, що реалізація положень закону сприятиме модернізації дослідницької бази та підвищенню спроможності українських наукових установ.
Про що йдеться у тексті закону
Новий закон – це спроба народних обранців “підтягнути” українські правила роботи дослідницької інфраструктури до підходів ЄС.
Головна мета змін – встановити чіткі умови та правила для різних суб’єктів дослідницької інфраструктури і заохотити їх об’єднуватися та координувати роботу, щоб оптимальніше використовувати фонди, обладнання й фінансові активи для фундаментальних і прикладних досліджень, розробок, науково-технічних послуг, експертизи та підготовки кадрів.
Паралельно документ посилює підтримку молодих учених: вводить у законодавство поняття “постдокторант, постдокторантура, постдокторальні дослідження”, уточнює роль рад молодих вчених і розширює грантові можливості через Нацфонд досліджень.
Необхідність змін автори закону обґрунтовують тим, що сучасна дослідницька інфраструктура дорога в утриманні, а її розпорошення між установами без спільної координації ускладнює доступ і зменшує ефективність використання. Також автори прив’язують реформу до зобов’язань України в межах євроінтеграції та участі в Європейському дослідницькому просторі і програмах на кшталт “Горизонт Європа”.
Окрім того, ідеться про кадрову кризу. Ініціатори змін до законодавства зазначають, що молоді вчені часто залишають науку або виїжджають за кордон, а після початку повномасштабного вторгнення масштаби проблеми лише зросли.
Серед ключових положень законопроєкту:
- адаптація норм до підходів ЄС;
- виокремлення об’єктів дослідницької інфраструктури;
- оновлення вимог до центрів колективного користування обладнанням, державних ключових лабораторій і національних наукових центрів (з акцентом на відкритий доступ і можливість об’єднання для кращого використання ресурсів);
- усунення неузгодженостей у чинному законі.
Для підтримки молодих учених пропонують законодавчо закріпити “постдок” як формат, уточнити повноваження рад молодих вчених і розширити напрями грантової підтримки НФДУ на програми навчання (аспірантура чи ад’юнктура, докторантура, інтернатура, резидентура).
Нагадаємо
На початку грудня 2025 року уряд ухвалив три освітні реформи, що стосуються вчителів-біженців, коледжів та оцінювання науковців. Таким чином вчителі-біженці збережуть стаж, а коледжі отримали автономію.
Источник: УНН
