“Пишний за викликом”: екснардеп заявив про втрату незалежності НБУ через політично ангажоване керівництво. «Пишний за викликом»: екснардеп заявив про втрату незалежності НБУ через політично ангажоване керівництво.
Екснардеп Борислав Береза заявив, що голова Національного банку України Андрій Пишний фігурує у неформальних домовленостях щодо фінансування оборонних контрактів, що ставить під сумнів незалежність регулятора. Про це він написав у своєму дописі.
За словами Берези, у розмовах, які могли бути зафіксовані НАБУ, звучить пряме звернення до міністра оборони Рустема Умєрова із вимогою залучити банківське фінансування поза стандартними процедурами.
“Від теми “Пишний за викликом” мене просто розриває. Розумієте, що зафіксувало НАБУ? Головний банк країни, Національний банк України, який за всіма законами і меморандумами з МВФ має бути абсолютно незалежною інституцією, перетворився на віконце каси для “своїх”. Коли не вистачає коштів — не йдуть у банк за процедурою. Дається команда: “Виклич банк, візьми”. І далі ключове: “Ти Пишного викликав?””, — цитує Береза зміст розмови. За його словами, відповідь звучить як виправдання: “Його немає в країні”, після чого пропонується альтернатива — звернутися до державного “Сенс Банк”.
Екснардеп робить висновок, що голова НБУ виступає не як незалежний регулятор, а як інструмент оперативного фінансування. “Фактично йдеться про ситуацію, коли Пишного “викликають” для закриття касових розривів у потрібних проєктах”, — зазначає він.
Береза також прямо пов’язує призначення Пишного з політичним впливом керівника ОП Андрія Єрмака. “Його ставили не для макрофінансової стабільності чи боротьби з інфляцією, а для таких моментів — щоб за дзвінком забезпечувати потрібні рішення”, — стверджує він.
Окремо він наголошує, що, за його оцінкою, державні банки можуть виконувати роль альтернативного каналу фінансування. “Якщо Пишного немає — є державний “Сенс Банк”, де, за його словами, працюють лояльні менеджери”, — йдеться у дописі.
Заяви Берези варто розглядати в контексті чинного в Україні режиму валютних обмежень. З лютого 2022 року Національний банк запровадив посилений валютний контроль: операції з купівлі іноземної валюти юридичними особами обмежені, транскордонні платежі потребують додаткових погоджень, а значні за обсягом операції підпадають під процедури фінансового моніторингу. За таких умов термінові закупівлі імпортних товарів — а саме про необхідність “сьогодні закупити двигуни” йдеться в матеріалах, які раніше оприлюднив журналіст Михайло Ткач, — стандартно потребують проходження кількох контрольних процедур.
Раніше в межах розслідування справи “Мідас” НАБУ оприлюднювало фотографії пакунків готівкових доларів, що, за даними слідства, видавалися через “Сенс Банк”. Питання, яким чином такі операції проходили повз стандартні процедури валютного контролю, на момент публікації цих матеріалів залишалося без відповіді.
У світлі тверджень Берези про те, що голова НБУ Андрій Пишний нібито реагував на “виклики” з боку фігурантів схеми, а “Сенс Банк” виступав альтернативним каналом фінансування, постає питання про те, чи могли описані практики мати системний характер і чи забезпечувалося безперешкодне проходження сумнівних операцій саме завдяки координації на рівні регулятора.
Береза вважає, що такі твердження підривають довіру до незалежності НБУ, яка є ключовою умовою співпраці з міжнародними партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.
“Це вже не просто корупція. Це руйнація інституцій під час війни”, — резюмував екснардеп.
Джерело: УНН.
