Пендзин: закриття митних схем на 170 млрд грн дасть більше користі бюджету, ніж податок на посилки
Україна щорічно втрачає до 170 млрд грн через корупцію на митниці. Економіст Олег Пендзин пояснює, чому новий податок на посилки
може створити додаткові корупційні схеми замість наповнення бюджету.
Бюджет України щорічно неодоотримує через схеми та корупцію на митниці до 170 млрд грн. І ліквідація цих схем стала б значно більшим джерелом прибутку для держави, аніж запровадження податку на посилки. На це у своєму блозі вказує економічний експерт Олег Пендзин, передає УНН.
“Втрати на митниці оцінюються у суми 120-170 млрд грн. Можливо, закриття цих шпарин дасть бюджету більше, аніж визискування копійчаних податків з копійчаних товарів чи посилок? Доречі, бюджетний ефект авторами ідеї досі чітко не порахований, а особливо з урахуванням витрат на модернізацію митниці, розширення її штату та посилення антикорупційного контролю”, — пише економіст.
Пендзин вважає, що “податок на посилки” стане лише новим інструментом здирництва з населення, яке перебуває за межею бідності та шукає дешевших альтернатив. Натомість необхідність перевірки мільйонів поштових відправлень відкриє нові можливості для здирництва.
“Окреме питання: може варто захистити людей, а не рітейл, який утричі задирає ціни на позиції з умовних “аліекспресів” чи “Тему”? Якщо зараз ці товари обкласти податками, українці втратять одну з небагатьох можливостей заощаджувати у часи економічної скрути. І поки що ми не бачимо ознак підвищення заможності середнього українця, а не тих українців, які допомагають автодилерам встановлювати рекорди з продажу автомобілів у часи війни”, — наголосив Пендзин.
Економіст не бачить за “податком на посилки” прагнення захистити вітчизняного виробника чи хоч якусь користь для внутрішнього ринку. Спочатку, як наголошує експерт, варто було б створити умови, що дозволять йому розвиватися і забезпечити українців необхідними товарами.
“Для підтримки бізнесу можна розробити інші механізми, хоча б “пробудити” банківське кредитування з розумними відсотками. Та й бізнес не “злетить” назавтра після прийняття закону про обмеження доступу на український ринок дешевшої продукції — йому знадобляться місяці і роки, щоб запропонувати альтернативу”, — вказує експерт.
Пендзин наголошує, що саме економічна скрута диктує мільйонам українців не бажання, а необхідність шукати альтернативи серед імпорту.
При цьому найбільші вигоди від “податку на посилки” здобуде не бюджет, а корумповані чиновники та їх “клієнти”.
“Ми ризикуємо отримати нову хвилю нелегальних схем і “договорняків”. Вже зараз існують десятки способів обійти митний контроль, і зростання податкового навантаження лише буде стимулювати тіньові потоки. Великі партії товарів, оформлені як “поштові відправлення”, підуть у руки тих, хто вміє домовлятися — це ті самі мільярди в тіні. А прості громадяни залишаться заручниками нової системи і бідності, останній вихід з якої зачинили державні мужі під гарні патріотичні гасла”, — попередив Олег Пендзин.
Економіст зауважив, що перед впровадження “податку на посилки” слід забезпечити відповідне технічне оснащення митниці, подолати корупцію, сформувати необхідний штат працівників, а це потребує часу та інвестицій.
“Може виявитись, що для бюджету та виробників ці “поштові податки” виявляться і не потрібні: бюджет використає весь потенціал з відбілювання тіні, українці вирвались із бідності і перестали скуповувати копійчаний мотлох по світах, а український бізнес зріс і наповнив ринок гідною за ціною та якістю товарною пропозицією”, — прогнозує можливий розвиток ситуації експерт.
Источник: УНН
