Онкологія – не вирок: у всесвітній день боротьби проти раку лікарі нагадують, що варто знати про недугу кожному<p>4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби проти раку. Лікарі нагадують про важливість профілактики, ранньої діагностики та
розвінчують міфи про онкологічні захворювання.</p>
Щороку, 4 лютого у світі відзначають Всесвітній день боротьби проти раку. Його мета – підвищити обізнаність про онкологічні захворювання, нагадати про важливість профілактики та ранньої діагностики, а також, аби підтримати людей, які живуть із цим діагнозом. Деталніше про онкологічні захворювання, підходи до раннього виявлення та про те, як вберегти себе, розповіли журналістці УНН лікар-онколог Андрій Гардашніков та заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро Осинський.
Як виникає рак
Наше тіло складається з трильйонів клітин, які утворюють тканини. Кожна клітина має ядро з генами, розміщеними на хромосомах. Саме гени вказують клітині коли їй рости, працювати, ділитися та помирати. У нормі клітини дотримуються цих інструкцій і ми залишаємося здоровими.
Однак, коли відбуваються раптові зміни в молекулі ДНК або вона пошкоджується, це називається – мутація. Якщо виникає пошкодження ділянки важливого гену, то це спричиняє мутацію цього гену. Мутовані гени не працюють правильно, адже інструкції в їхній ДНК плутаються. Це може призвести до того, що клітини, які мають відпочивати починають активно ділитися, а їхня кількість – безконтрольно рости. Такі атипові мутовані клітини, зовсім не схожі на нормальні, формують ракову пухлину, пояснює центр громадського здоров’я МОЗ України.
Статистистика захворюваності
За даними Національного канцер-реєстру, в Україні щорічно виявляють понад 100 000 випадків захворювання на злоякісні новоутворення.
Найбільш поширеними злоякісними новоутвореннями у жінок є грудна залоза (22.2%), тіло матки (10.1%), тоді як у чоловіків передміхурова залоза (14.9%), трахея, бронхи, легеня (13.3%),
Крім того, З 1 січня 2025 року в Україні, діє наказ МОЗ про порядок скринінгу та ранньої діагностики раку молочної залози, раку шийки матки та колоректального раку, а також моніторингу стану здоров’я пацієнтів з груп ризику.
Рання діагностика, або що потрібно знати про рак кожному
У суспільстві досі поширене уявлення, що рання діагностика онкології – це перелік обстежень, які потрібно проходити “про всяк випадок”. Проте медична логіка працює інакше: рак – це не одна хвороба, а ціла група різних захворювань, кожне з яких має свої фактори ризику та методи виявлення, каже лікар-онколог Андрій Гардашніков.
Слово “рак” – це дуже широке поняття. Немає і не може бути одного аналізу або одного обстеження, яке б показало, що в людини немає жодного онкологічного захворювання. Це десятки різних хвороб, і підхід до діагностики кожної з них відрізняється. Саме тому не існує універсального обстеження “на рак
– пояснює лікар.
Ключовою фігурою у питаннях профілактики та раннього виявлення онкології лікар називає сімейного лікаря. Саме він оцінює вік, спосіб життя, спадковість та наявні фактори ризику і визначає, чи потрібні людині скринінгові обстеження.
Варто не самостійно призначати собі аналізи, а звертатися до сімейного лікаря. Він працює за затвердженими програмами скринінгу і може визначити, які обстеження доцільні саме для цієї людини, а які ні. Скринінги існують не “від раку взагалі”, а для конкретних онкологічних захворювань і конкретних груп ризику
– наголошує лікар.
Водночас існують так звані візуальні або доступні для самоспостереження форми раку. Саме уважність до власного тіла може стати першим кроком до ранньої діагностики.
Є форми раку, які людина може запідозрити самостійно. Наприклад, рак молочної залози часто виявляють завдяки самообстеженню, коли жінка помічає ущільнення. Так само і з раком шкіри – зміни родимок, поява новоутворень. Але навіть у таких випадках остаточний діагноз може встановити лише лікар після повноцінного обстеження
– пояснює онколог.
Окрема проблема – страх перед самим діагнозом. За словами Андрія Гардашнікова, саме психологічний бар’єр часто стає причиною пізнього звернення, коли хвороба вже перебуває на занедбаній стадії.
Люди бояться не стільки хвороби, скільки слова “рак”. Вони відкладають візит до лікаря, бо думають, що якщо не знати, то ніби й проблеми немає. Але онкологія – це не вирок. Багато форм раку на ранніх стадіях успішно лікуються або переходять у контрольований стан
– наголошує Андрій Гардашніков.
“Для людей залишається емоційно травматичним рак, ця хвороба лякає навіть своєю назвою. Попри те, що не можна казати, що онкологічні хвороби є однозначним вироком. І попри те, що існує безліч інших хвороб, які можуть нести не менші ризики. Мало того, ми можемо казати, що всі люди – різні. І чимало прикладів є успішного лікування раку.”
Важливою особливістю онкологічних захворювань є й те, що на ранніх стадіях більшість із них не дають жодних симптомів. Саме тому люди часто не підозрюють про хворобу, доки вона не починає прогресувати.
На початкових стадіях рак у більшості випадків нічим себе не проявляє. Дуже часто лікарі виявляють онкологічні хвороби в ранніх стадіях випадково – під час обстежень, які проводили з зовсім інших причин. Це одна з причин, чому не варто чекати симптомів, а потрібно працювати з профілактикою
– зазначає Андрій Гардашніков.
Окрім обстежень, важливу роль відіграють фактори ризику, багато з яких залежать від способу життя, каже заступник директора з хірургічної допомоги КНП КМКОЦ, доктор медичних наук, професор Дмитро Осинський. Серед найпоширеніших: паління, вживання алкоголю, надлишкова вага, малорухомість, інфекції, вплив ультрафіолету, хронічний стрес та незбалансоване харчування. Частину з них людина може контролювати самостійно.
Людина реально може вплинути на багато факторів ризику: контролювати вагу, не палити, не вживати алкоголь, змінити підхід до харчування, більше рухатися, пройти вакцинацію від вірусу папіломи людини та гепатитів. Також важливо обмежувати вплив стресу і шукати позитивні емоції
– пояснює професор.
Лікар наголошує, що чекати планового огляду варто не завжди. Існують симптоми, за появи яких необхідно негайно звернутися до спеціаліста, навіть якщо нещодавно людина проходила обстеження. Йдеться про загальні зміни стану здоров’я, які можуть свідчити про серйозні проблеми.
Треба звертати увагу на немотивовану постійну слабкість, стійку анемію, кров’янисті виділення з піхви або під час дефекації, нудоту, відсутність апетиту, різке зниження маси тіла, а також травмування родимки чи зміну її форми або кольору. У таких випадках краще звернутися до лікаря одразу і не чекати наступного профогляд
– наголошує Дмитро Осинський.
Источник: УНН
