Курс під контролем НБУ: що стоїть за січневими стрибками долара та євро<p>Фінансовий аналітик Сергій Фурса пояснив коливання курсу гривні сезонністю та політикою НБУ. Він радить українцям не бігти в
обмінники, а розглянути ОВДП з річною ставкою 16%.</p>
Після новорічної паузи коливання курсу гривні стало темою ля обговорення не лише у професійних економічних колах, але й у ЗМІ та українському суспільстві загалом. Що чекає на національну валюту та чи є ризики, що люди найближчим часом будуть “штурмувати” обмінники, УНН запитали у фінансового аналітика та економічного експерта Сергія Фурси.
Деталі
Він наголошує: нинішні зміни не варто описувати як рекордне зниження чи знецінення гривні, бо йдеться про короткострокову амплітуду, яка не змінює фундаментальної картини.
За словами експерта, першопричина коливань лежить у сезонності, яка проявлялася ще до повномасштабної війни.
У нас традиційно є сезонність. Механіка проста й давно відома фінансистам: наприкінці року бюджет “дозаливає” економіку гривнею через закриття програм і виплат, адже йдуть витрати плюс 13-та зарплата бюджетникам. У фінансові систему потрапляє багато гривень. Ну, і звісно, що частково вони йдуть на валютний ринок
– каже Фурса.
Фінансовий аналітик підкреслює: підвищений попит на валюту на старті року в цьому контексті далеко не аномалія, а щорічний повторюваний сценарій.
Сергій Фурса також вертає увагу на те, що в Україні наразі НБУ – це головний режисер курсу. Тому останній тримається на тому, рівні на якому “його хоче бачити Нацбанк”.
Звідси випливає дві важливі речі.
Перша: різкі “самовільні” стрибки курсу обмежені інструментами регулятора та обсягом резервів.
Наразі резерви Нацбанку на рекордному рівні
– відзначає експерт.
Друга: Нацбанк свідомо привчає ринок до ширших рухів, щоб не формувати ілюзію вічної стабільності.
НБУ обіцяв більшу амплітуду давати… щоб люди не звикали до того, що курс стабільний, бо це шкідливо
– пояснює фінансовий аналітик.
На пряме запитання, чи можна трактувати ситуацію з гривнею як старт нової курсоутворюючої політики фінансового регулятора Сергій Фурса відповідає однозначно:
Ні, це не початок нічого нового
– сказав він.
Окремо експерт акцентує на тому, що наразі немає фінансової логіки прогнозувати базовий курс гривні на найближчі тижні, адже 2% зміни валютного курсу ні на що базово не можуть вплинути.
Продовжуючи тему прогнозів, Фурса відзначає, що, наразі за основний прогностичний критерій потрібно брати курс долара.
У нас орієнтир курсу рівня долар, а курс рівня євро через кроспакт долар-євро. Тобто євро для внутрішньої курсової логіки часто є похідною змін на парі EUR/USD
– аргументує свою позицію фінансовий аналітик.
Валютний маяк до кінця року він окреслює так:
Беремо 44 гривні за долар, десь біля цієї відмітки. Потенційне послаблення гривні може бути від 42,3 до 44 гривень. У ситуації, що склалася, це радше плавна траєкторія, ніж обвал, але вона прямо підказує ринку: поступове послаблення в межах кількох відсотків може бути базовим сценарієм
– заявив він.
Також Сергій Фурса звертає увагу на те, що для курсу критичним залишається не стільки торгівельний баланс чи паніка населення біля обмінників, скільки стабільність зовнішнього фінансового контуру. І тут риторика вже не про коливання “праворуч-ліворуч”, а про чіткі межі.
Якби раптом зовнішня допомога зупинилася, (якщо Україна, наприклад, провалить програму МВФ) і враховуючи те, що до програми МВФ прив’язане все фінансування… Ми (йдеться про державу – ред.) не можемо собі допустити будь-яких рухів, які призведуть до втрати зовнішнього фінансування
– наголошує він.
На практиці для середньостатистичних покупців та українського бізнесу все, що відбувається з гривнею від Нового року, означає наступне: якщо очікуване річне послаблення курсу помірне, а гривневі інструменти дають високу ставку, мотивація “тікати в валюту” слабшає.
Саме тому Фурса радить українцям не бігти в обмінники, а ліпше подумати над придбанням за наявні гроші ОВДП, річна відсоткова ставка на які складає 16%. Бо, коли населення та бізнес не підсилюють валютний попит мотивацією придбати банкноти “про запас”, регулятору дешевше утримувати керовану траєкторію, а курс менше реагує на інформаційні коливання.
Источник: УНН
