Водночас Брюссель визнає, що для повної незалежності від РФ у цій сфері знадобляться десятиліття та щонайменше €241 млрд інвестицій. Найбільшими противниками таких змін залишаються Угорщина та Словаччина.
Після повномасштабного вторгнення РФ країни ЄС уже сплатили понад €200 млрд за паливо з Росії. Хоча постачання вугілля та нафти під санкціями, а газ планують повністю припинити до 2027 року, ядерне паливо залишається "слабкою ланкою" – у 2024-му за нього сплачено близько €700 млн.
В ЄС діють 101 ядерний реактор, з яких 19 – радянські типу ВВЕР, що частково або повністю залежать від РФ у постачанні урану, запчастин і техобслуговуванні. Зараз блок імпортує з Росії приблизно 20-25% природного, конверсованого та збагаченого урану.
Єврокомісія прагне повністю позбутися російського ядерного палива до 2030-х років, однак у нещодавно оприлюдненому документі мовиться, що для цього необхідні інвестиції в розмірі €241 млрд для розвитку внутрішнього ядерного ланцюга постачань.
Міністри енергетики обговорять це питання вже в понеділок. У документі наголошується, що країни ЄС уже почали диверсифікацію джерел – розглядають Казахстан, Канаду та Нігер, однак нестабільність у Нігері викликає занепокоєння щодо безпеки постачань.
Проблемною є також конверсія урану, позаяк цей етап традиційно залишався поза межами ЄС через низьку рентабельність і високі екологічні ризики.
РФ наразі контролює 55% світового ринку збагачення урану, де частка європейських компаній Orano і Urenco становить близько 40%.
Зберігається також залежність від знань і комплектуючих для реакторів ВВЕР, найстаріші з яких працюють з 1977 року. Утворення нової виробничої бази в ЄС для деталей, які відповідають суворим стандартам безпеки, потребує часу.
Особливо складним випадком залишається Угорщина. У 2014 році країна підписала контракт з Росатомом на будівництво двох нових енергоблоків АЕС, які мають покривати до 75% потреб країни в електроенергії. Попри переговори з постачальниками з Франції та США, Будапешт досі не ініціював відмову від російського палива.
Проти також виступає Словаччина. У спільній заяві міністри обох країн наголосили, що поступова відмова призведе до "вищих і нестабільних цін" і загрожуватиме енергетичній безпеці.
У Брюсселі ж запевняють: при повільному згортанні залежності стрибків цін вдасться уникнути. Водночас замість санкцій (які потребують одностайності), відмова від російського ядерного палива може бути ухвалена як торгова міра – за кваліфікованою більшістю країн.
