Після двох років воєнного "буму", коли російський ВВП зростав більш ніж на 4% щороку, економіка РФ увійшла в рецесію, повідомив головний економіст банку ВЕБ Андрій Клепач, – одного з найбільших держбанків зі статусом "державної корпорації розвитку", що фінансує нацпроєкти Кремля. Про це пише TMT у п’ятницю, 29 серпня.
За підрахунками ВЕБ, у другому кварталі ВВП Росії скоротився на 0,6% порівняно з першим кварталом. У першому кварталі падіння становило ті ж 0,6% відносно четвертого. Два квартали поспіль із негативною динамікою вважаються "технічною рецесією".
У річному вимірі економіка РФ залишається у "плюсі", однак темпи зростання мізерні. Якщо в четвертому кварталі 2024 року вони становили 4,5%, то в першому кварталі цього року – лише 1,4%, а в другому – 1,1%. У липні ж, за даними Мінекономрозвитку РФ, річний приріст майже зупинився – 0,4%.
На межі стагнації – з 0,7% зростання в липні – опинилася промисловість. А галузі, від яких влада очікувала імпортозаміщення, скотилися у глибокий спад: виробництво одягу – на 7% рік до року, меблів – на 12%, електрообладнання – на 6,5%. Найсильніша з початку війни рецесія охопила металургію, де випуск обвалився на 10,2%.
Думку Клепача про початок технічної рецесії поділяють аналітики MMI, тоді як Райффайзенбанк і Capital Economics вважають, що економіка її уникла й показала зростання на 0,3% порівняно з першим кварталом.
Втім, так чи інакше, очевидно, що економіка "балансує на межі рецесії" і з великою ймовірністю скотиться в неї найближчими кварталами, вважає головний економіст Oxford Economics Тетяна Орлова. На економіку тиснуть дисбаланси, накопичені за час війни, вказує економіст Capital Economics Ліам Піч.
Понад 20 трлн рублів, які держава роздала військовим, контрактникам і оборонним заводам, створили ілюзію заможності. Але розплата прийшла у вигляді сплеску інфляції, підвищення відсоткових ставок і зростаючих проблем у бізнесу.
Ситуацію ускладнюють санкції, низькі ціни на нафту та проблеми з правами приватної власності, які відбивають бажання інвестувати, резюмує старший науковий співробітник CEPA Олександр Коляндр.
