Рада ухвалила законопроєкт №10147, але профспілки заявили про ризики для дострокових пенсій і трудових гарантій. Вони просять президента накласти вето.
Верховна Рада 12 жовтня проголосувала в цілому за законопроєкт про безпеку та здоров’я працівників на роботі. Документ має врегулювати питання охорони праці відповідно до європейських підходів. Водночас у Федерації профспілок України наголошують на необхідності доопрацювання ухваленої редакції, щоб нові правила не призвели до звуження трудових прав і гарантій.
У ФПУ пояснили, що під час підготовки документа у 2024–2025 роках над ним працювала тристороння робоча група за участю представників профспілок, роботодавців і держави. Однак зрештою закон ухвалили в редакції 2023 року, без урахування напрацьованих під час подальшого обговорення пропозицій. На думку профспілкової сторони, це створює ризики для прав працівників, зокрема тих, хто працює у важких, шкідливих і небезпечних умовах.
Саме тому профспілки у складі Спільного представницького органу, який об’єднує всі репрезентативні об’єднання профспілок в Україні, звернулися до президента України із закликом ветувати закон і повернути його на доопрацювання. Водночас у ФПУ підкреслюють важливість якісного оновлення законодавства у сфері безпеки праці та наголошують на готовності долучитися до подальшої роботи над змінами, які дадуть змогу врахувати європейські підходи й водночас зберегти належний рівень захисту працівників.
Про застереження профспілок, необхідні зміни до документа та подальші кроки Федерації профспілок України УНН поговорив із заступником голови Федерації профспілок України Василем Андреєвим.
Які основні ризики профспілки бачать в ухваленій редакції законопроєкту № 10147?
Перш за все, це загроза скасування права на дострокову пенсію для працівників, які десятиріччями працюють у важких, шкідливих і небезпечних умовах праці. Йдеться, зокрема, про людей, які працюють біля металургійних печей, під землею, у виробництві електроенергії, на хімічних і нафтогазових підприємствах.
Так звані Списки №1 і № 2 виробництв, професій і робіт, які дають право на пільгову пенсію, мають критичне значення для працівників, які зазнали шкоди здоров’ю через тривалу зайнятість на шкідливих і небезпечних роботах. Вони заробили право на пільгову пенсію, віддавши роботодавцю роки свого життя в поганих умовах праці. Тепер роботодавець має компенсувати Пенсійному фонду додаткові витрати на дострокові пенсії.
Це має велике значення для мільйонів людей, які, за офіційною статистикою, працюють в умовах, що не відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам.
Які ще трудові гарантії можуть опинитися під загрозою в разі набрання законом чинності?
Окрім дострокових пенсій, право на які має чітко визначена категорія працівників, робочі місця яких атестовані відповідними комісіями, для людей, які працюють у шкідливих умовах, законодавством передбачені й інші заходи для зменшення негативного впливу на здоров’я. Це скорочена тривалість робочого дня і тижня, додаткові перерви гігієнічного характеру, лікувально-профілактичне харчування, яке допомагає зменшувати негативний вплив шкідливих речовин на організм працівників.
Такі гарантії забезпечує роботодавець, але їхнє закріплення в законі критично необхідне для практичної реалізації. Працівники також мають право на додаткову відпустку для тривалішого відпочинку після роботи в шкідливих умовах і на додаткову заробітну плату, яка нараховується понад базову ставку чи посадовий оклад.
Чому збереження незалежного профспілкового контролю важливе для безпеки працівників?
Великий виклик для профспілок у питанні захисту прав своїх членів на безпечні та здорові умови праці – розмивання ухваленим законом права на громадський контроль і представництво профспілками своїх членів перед роботодавцем.
Тисячі перевірок на рівні підприємств дають змогу виявляти проблеми в організації безпеки праці ще до того, як станеться нещасний випадок. Такі комісії, комітети чи індивідуальні представники з питань безпеки праці повинні мати права та обов’язки, визначені законом. Без належних повноважень усунути небезпеки буде дуже складно, адже одним із найефективніших способів їх виявлення є незалежна від роботодавця ідентифікація ризиків. Таку незалежність можуть забезпечити, зокрема, профспілки.
Яких дій профспілки очікують від президента та що робитимуть, якщо закон буде підписано?
Сукупність проблем нового закону не обмежується лише окресленими викликами. Невизначеність щодо майбутнього регулювання сфери безпеки праці та здоров’я працівників на робочому місці викликала велике занепокоєння у профспілковому середовищі. Воно сягнуло такого рівня, що деякі галузеві профспілки вирішили провести інформаційний пікет із закликом до президента накласти вето на закон №10147. Акція запланована на 29 жовтня.
Федерація профспілок України також направила до Офісу Президента України пропозицію про зустріч із представниками профспілок на національному рівні. Мета зустрічі – роз’яснити позицію профспілкової сторони щодо закону, його змісту та прав і гарантій, які ним виключаються або можуть бути розмиті під час практичного застосування на робочих місцях.
Ми очікуємо, що представницьку групу лідерів Федерації профспілок України прийме Офіс Президента України найближчими днями.
Федерація профспілок України вже працює над розробленням змін і доповнень до ухваленого закону, навіть якщо президент України зрештою його підпише. Закон дійсно потребує змін, які посилять систему усунення ризиків на робочих місцях, дадуть працівникам чітке розуміння їхніх прав і гарантій та захистять людей, які працюють у важких, шкідливих і небезпечних умовах і десятиріччями заробляли стаж для дострокового виходу на пенсію.
Як ШІ змінює український ринок праці і чому профспілки готуються до нових викликів26.05.26, 16:55 • 48446 переглядiв
Джерело: УНН.
