Європа стикається з новою кліматичною загрозою: теплове навантаження зростає швидше за температури. Дослідження в Nature показало, що температура, яка враховує вологість і вітер, зростає швидше за звичайну. Це призводить до частіших небезпечних періодів спеки та тропічних ночей у Європі та інших регіонах.
Дослідження, опубліковане в Nature, показало, що так звана температура, що відчувається, – показник, що враховує вологість і вітер, – зростає швидше, ніж звичайна температура повітря. Це призводить до збільшення кількості небезпечних для здоров’я періодів спеки та тропічних ночей, пише УНН з посиланням на Euronews.
Деталі
Світ стикається з різким зростанням небезпечного теплового стресу в міру того, як використання викопного палива, що продовжується, все сильніше розігріває планету.
За даними Служби зі зміни клімату “Copernicus” (C3S) ЄС, температури в Європі зросли приблизно на 2,5 °C порівняно з доіндустріальним рівнем, попри зусилля зі стримування глобального потепління. В результаті Європа залишається континентом, що найшвидше нагрівається на Землі.
Проте вчені все частіше аналізують не тільки температуру повітря, але і так звану “температуру, що відчувається”, щоб краще зрозуміти, як спека впливає на організм людини.
Температура, що відчувається, відображає те, наскільки спекотною або холодною погода сприймається людським тілом. На відміну від звичайної температури повітря, яка наводиться у прогнозах, цей показник враховує швидкість вітру, вологість повітря та особливості теплообміну людського організму із навколишнім середовищем.
Нове дослідження, опубліковане в науковому журналі Nature, попереджає, що екстремальні температури за відчуттями, дні з тепловим стресом і тропічні ночі, коли протягом доби температура не опускається нижче 20°C, стали “різко частішим” явищем.
Тепловий стрес відчувають тепер на собі навіть ті регіони, яких раніше він ніколи не торкався.
Що таке тепловий стрес
Тепловий стрес – це накопичення тепла в організмі, яке може вироблятися внутрішньо під час роботи м’язів або надходити ззовні з навколишнього середовища. Це відбувається, коли кількість тепла, яке тіло поглинає із середовища, перевищує здатність організму віддавати його.
“Тепловий стрес зазвичай є результатом поєднання факторів, таких як висока температура навколишнього середовища, вологість, фізична активність та недостатнє споживання рідини”, – зазначають у C3S.
“На здатність людського організму підтримувати температуру тіла в певних межах впливає ціла низка факторів”, – ідеться у дослідженні.
Тепло, що виробляється організмом людини, може врівноважуватися теплом, що обмінюється з навколишнім середовищем, завдяки нашій терморегуляторній системі (саме тому ми пітніємо, коли нам спекотно). Свою роль відіграють і поведінкові чинники, такі як підтримка водного балансу, носіння вільного одягу та відмова від фізичних навантажень у найспекотніші години дня.
Коли організму не вдається дотриматися цього балансу, можуть виникати ціла низка симптомів: підвищення температури тіла, прискорене серцебиття, прискорене дихання, рясне потовиділення, нудота і запаморочення.
У важких випадках захворювання, пов’язані з перегріванням, такі як теплове виснаження або тепловий удар, можуть бути смертельно небезпечними.
Де в Європі тепловий стрес відчувається найсильніше
Дослідники розглядали тепловий стрес на трьох рівнях: сильний (індексні температури не нижче 32°C), дуже сильний (індексні температури не нижче 38°C) та екстремальний (індексні температури не нижче 46°C).
Вони з’ясували, що на півдні Іспанії, Італії, Греції та Туреччини в деяких районах кількість днів із сильним тепловим стресом збільшилася порівняно з показниками 50-річної давності на 40 на рік. Більшість півдня Європи вже відчуває майже додатковий місяць сильного теплового стресу порівняно з 70-ми роками минулого століття.
За словами провідного автора дослідження Ребеки Емертон, особливо примітно, що тепловий стрес посилюється не тільки в традиційно спекотних регіонах, але й поширюється на території, де раніше подібні явища були рідкістю або зовсім не спостерігалися.
Аналогічна тенденція спостерігається і поза Європою. У деяких районах Намібії та Анголи, а також в окремих регіонах Танзанії, Кенії, Уганди, Мексики та Центральної Америки кількість днів із сильним тепловим стресом може збільшитись приблизно на 50 на рік порівняно з 1970-ми.
Джерело: УНН.
