Японська кухня: історія, традиції та страви, які стали символом країни. Історія японської кухні починається в доісторичні часи, а справжній перелом стався з приходом поливного рисівництва у III столітті до н.е. Головний принцип кулінарії — максимально зберегти природний смак продукту, використовуючи свіжі інгредієнти.
Саме з Японії походять суші, рамен, місо-суп та десятки інших страв, які сьогодні популярні у всьому світі. Втім, насправді японська гастрономія значно більша, ніж набір відомих рецептів. Детальніше про те, яку історію та особливості має японська кулінарія – розповість УНН.
Історія японської кухні
Історія японської кухні бере початок ще в доісторичні часи. Перші мешканці японських островів харчувалися тим, що давала природа, тобто, горіхами, жолудями, каштанами, рибою, молюсками, а також м’ясом диких тварин. Їжу запікали на каменях, готували у земляних печах і варили у керамічному посуді. Важливим етапом став період Дзьомон (бл. 13 000 – 300 роки до н.е.) , коли на островах поширилося використання кераміки. Завдяки цьому люди отримали можливість варити продукти, використовувати більше рослинної їжі та розширити свій раціон, і вже тоді активно розвивалися рибальство, заготівля морепродуктів і виробництво солі.
Водночас справжній перелом відбувся у III столітті до нашої ери, коли до Японії прийшло поливне рисівництво. Саме рис на багато століть став основою харчування та економіки країни. Його використовували не лише як продукт, а й як своєрідну одиницю розрахунку, тож вирощування рису настільки вплинуло на життя японців, що традиція ритуального висаджування рисових полів за участю імператорської родини збереглася донині.
Подальший розвиток кухні значною мірою відбувався під впливом Китаю, коли до Японії потрапили чай, палички для їжі, тофу, різні види локшини та нові кулінарні традиції. До того ж, і поширення буддизму у країні залишило відбиток, бо з того часу японці обмежили споживання м’яса надаючи перевагу рослинного раціону.
А вже з XIII століття важливу роль почала відігравати саме чайна культура і навколо чайної церемонії сформувалися принципи естетичної подачі страв, використання сезонних продуктів та прагнення до гармонії. Ще пізніше контакти з європейцями принесли в країну нові овочі, солодощі та технології приготування їжі, які поступово інтегрувалися в сучасну японську гастрономію.
Особливості японської кухні
Головний принцип японської кулінарії – максимально зберегти природний смак продукту, тому тут рідко використовують велику кількість спецій або складні соуси. Особливу увагу приділяють свіжості інгредієнтів і насамперед це стосується, звісно ж, риби та морепродуктів, які займають важливе місце у національному меню. Також широко використовуються рис, соя, овочі та водорості. Ще одна характерна риса – сезонність, тому у Японії високо цінують продукти, які відповідають певній порі року. Це відображається не лише у складі страв, а й у їхньому оформленні. Важливе значення має також і подача. Японці переконані, що людина спочатку “їсть очима”, тому й страви подають так, щоб вони виглядали гармонійно та підкреслювали красу природних інгредієнтів. Крім того, японська кухня відома невеликими порціями та різноманітністю. Під час одного прийому їжі на столі можна побачити одразу декілька різних страв, які доповнюють одна одну.Читайте також: Історія борщу та найсмачніші його рецепти з різних куточків України
Джерело: УНН.
