Як набути фінансової грамотності – прості кроки для початківців. Лише третина українців можуть правильно визначити річну ставку за кредитом. В країні затвердили Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року.
У 2026 році фінансова грамотність стала для українців одним із інструментів щоденної безпеки. Через війну, економічну нестабільність, зміну цін, ризики втрати доходу та поширення онлайн-шахрайства людям важливо розуміти, як планувати бюджет, контролювати витрати, користуватися банківськими послугами, уникати зайвих боргів і захищати власні кошти.
Як правильно розпланувати свій бюджет, дізнатися, на що витрачаються кошти, уникнути кредитних пасток та накопичити “фінансову подушку безпеки”, розібрався УНН.
Що таке фінансова грамотність і навіщо вона потрібна
Фінансова грамотність – це сукупність знань, навичок і звичок, які допомагають людині правильно розпоряджатися доходами, витратами, заощадженнями, боргами та фінансовими ризиками.
Часто її опанування починається з коротких і на перший погляд легких питань:
- скільки грошей я заробляю?
- куди я витрачаю кошти?
- скільки грошей можна відкласти?
- чи справді мені потрібен кредит?
- що буде, якщо завтра мій дохід зменшиться?
Головне завдання фінансової грамотності – зробити поведінку з грошима усвідомленою. Людина з базовими знаннями рідше потрапляє в боргову пастку, уважніше читає договори, порівнює умови банківських продуктів, не витрачає всі гроші одразу після зарплати й поступово формує “фінансову подушку”.
Який рівень фінансової грамотності в українців
Рівень базової фінансової грамотності в Україні залишається помірним: лише третина українців можуть правильно визначити річну ставку за кредитом, якщо їм назвали місячну. Водночас більшість громадян схильні витрачати залишкові кошти або зберігати їх у готівці чи на рахунку, уникаючи інвестицій. Про це свідчать результати опитування Info Sapiens, проведеного у червні 2025 року на замовлення ГО “Український Жіночий Конгрес” та “Ощадбанку”.
За даними дослідження, обізнаність українців у фінансових питаннях здебільшого обмежується знанням курсу валют, тоді як інші теми залишаються менш зрозумілими.
Найкращі результати демонструють люди віком 30–39 років, а найнижчий рівень навичок фінансової поведінки мають пенсіонери.
Також дослідники зафіксували різницю між жителями великих міст і сільської місцевості: мешканці великих міст мають вищий рівень фінансової грамотності.
Зберігається і гендерний розрив: 37% чоловіків проти близько 25% жінок правильно розраховують кредитну ставку.
За словами директора Info Sapiens Дмитра Савчука, рівень фінансової грамотності відображає не лише базові знання, а й практичний доступ до фінансових ресурсів.
Особливо помітні гендерні та регіональні нерівності: жінки мають менший досвід управління коштами, що формує замкнене коло обмежених можливостей, а мешканці сільських територій і східних областей поступаються у фінансовій обізнаності міським жителям, будучи менш забезпеченими
– зазначив Савчук.
Інвестиційна активність українців також залишається обмеженою. За результатами опитування, 41% респондентів готові вкладати залишки коштів у депозити чи інші фінансові інструменти. Водночас, якщо уявити отримання значної суми, частка тих, хто розглянув би інвестиції, зростає до 61%.
Найбільш схильними до інвестування є жителі Заходу та великих міст. Найменше – мешканці сіл і східних областей. При цьому жінки частіше віддають перевагу вкладенням у нерухомість, а чоловіки – розвитку бізнесу.
Дослідження також показало, що лише половина українців у разі нагальної потреби в позиці звернулися б до банку. Водночас кожен одинадцятий готовий позичати гроші у небанківських організацій або незнайомців, що може підвищувати ризик потрапити у боргову залежність.
Серед основних причин, через які вони уникають банківського кредитування, опитані українці назвали недовіру, складність умов, високі відсотки та бюрократію.
Недостатнім залишається і рівень знань про наповнення місцевих бюджетів. 69% опитаних розуміють, що основні надходження формують місцеві податки та збори, однак серед молоді, сільських мешканців і жителів Сходу частіше спостерігається плутанина в цьому питанні.
Водночас попит на фінансову освіту в Україні високий. Зацікавленість у безкоштовних курсах висловили 53% жінок і 44% чоловіків.
Найпопулярнішими темами для навчання стали відкриття власного бізнесу, грантові програми, заощадження та інвестиції, а також бюджет громади.
Форма навчання залежить від регіону: загалом українці частіше обирають онлайн-формат, проте жителі Півдня і Сходу частіше надають перевагу офлайн-заняттям.
Окремо дослідження виявило гендерні відмінності у фінансових відносинах усередині домогосподарств. Зокрема, 37% жінок і 27% чоловіків іноді просять гроші у партнера. Понад чверть опитаних визнають такі прохання образливими.
Ці дані показують, що рівень фінансової грамотності залишається обмеженим, але водночас існує чіткий запит на зміни, особливо з боку жінок і молоді. Це можливість для держави, бізнесу й громадських ініціатив розвивати навчальні програми, адаптовані до потреб різних груп населення
– підсумував Савчук.
Основи фінансової грамотності, які варто знати кожному
Перший базовий принцип – доходи й витрати потрібно знати точно. Багато людей упевнені, що “майже нічого не витрачають”, доки не бачать місячну суму на каву, доставки, таксі або дрібні покупки. Тут у нагоді стає облік витрат, який показує грошовий потік за місяць. Записувати свій дохід і витрати можна у звичайному зошиті, спеціальних блокнотах, які можна придбати у книгарнях або ж користуватися тематичними мобільними застосунками.
Другий принцип полягає в тому, що бюджет потрібно розплановувати на:
- день;
- тиждень;
- місяць;
- рік.
Найпростіший варіант – розділити витрати на обов’язкові, змінні та необов’язкові.
До обов’язкових належать житло, комунальні послуги, харчування, зв’язок, ліки, кредити.
До змінних – транспорт, одяг, побутові товари.
До необов’язкових – розваги, імпульсивні покупки й підписки, які давно ніхто не використовує.
Третій принцип базується на тому, що навіть за мінімальних доходів потрібно намагатися створити “фінансову подушку безпеки”. Це резерв на випадок втрати роботи, хвороби, переїзду, ремонту техніки чи інших непередбачуваних витрат.
Оптимально поступово накопичити суму, яка покриє від трьох до шести місяців базових витрат. Починати можна з малого: навіть 5–10% доходу щомісяця вже формують корисну звичку.
Четвертий принцип – обережне ставлення до боргів.
Проблеми починаються рівно у той момент, коли людина бере позику у МФО, користується кредитним лімітом на банківській карті або оформлює позику готівкою у банку та не розуміє їх реальну вартість, не знає про штрафи, комісії, терміни і наслідків прострочення.
Саме тому перед підписанням будь-якого кредитного договору варто дивитися як на щомісячний платіж, так і на повну вартість кредиту.
П’ятий принцип – захист від шахрайства. Не можна передавати стороннім PIN-код, CVV-код, паролі з SMS, дані входу до банкінгу. Банки не просять ці дані телефоном або в месенджерах. Якщо повідомлення обіцяє “компенсацію”, “допомогу” чи “виграш”, краще перевірити інформацію через офіційні канали.
Як навчитися фінансової грамотності з нуля
Починати варто не з інвестицій і не з модних порад у соцмережах, а з організації власного бюджету.
Перший крок – протягом одного місяця записувати всі витрати.
Другий крок – підрахувати регулярні платежі. Часто саме вони непомітно “з’їдають” частину доходу. До них входять:
- мобільний зв’язок;
- інтернет;
- підписки;
- страховки;
- розтермінування.
Після цього варто запитати себе, без чого справді не можна обійтися, а від чого відмовитися та заощадити.
Третій крок – скласти простий бюджет на наступний місяць. У ньому мають бути три частини: необхідні витрати, резерв або заощадження, особисті витрати. Навіть якщо дохід невеликий, важливо закласти хоча б мінімальну суму на резерв. Фінансова дисципліна формується не тоді, коли грошей багато, а тоді, коли з’являється звичка планувати.
Четвертий крок – розібратися з боргами. Потрібно виписати всі кредити, розстрочки, позики, суму боргу, відсотки, обов’язкові платежі та строки. Найдорожчі кредити варто гасити першими. Якщо платежі стали непосильними, краще звернутися до кредитора й обговорити реструктуризацію.
П’ятий крок – навчитися відрізняти фінансову інформацію від фінансового шуму. Поради з інтернету треба перевіряти: хто їх дає, чи має ця людина професійну репутацію, чи не продає вона “унікальний курс” або “гарантований заробіток”. У фінансах обіцянки швидкого прибутку зазвичай є попереджувальним знаком.
Правила фінансової грамотності, які працюють завжди
Перше правило – витрачати менше, ніж ви заробляєте за місяць. Якщо витрати стабільно перевищують доходи, жодна мікропозика чи кредитний ліміт від банку не вирішить проблему.
Друге правило – спочатку “платити” собі. Це означає відкладати частину доходу одразу після того, як отримали гроші. Автоматичний переказ на окремий рахунок допомагає зробити таке заощадження звичкою.
Третє правило – не брати кредит на те, що швидко втрачає цінність або не є необхідним. Техніка, лікування чи освіта можуть бути обґрунтованими витратами, якщо людина розуміє свої можливості. Але кредит на імпульсивні покупки, відпустку або статусні речі часто лише переносить проблему в майбутнє.
Четверте правило – мати фінансову мету. Краще визначити конкретну ціль: резерв, навчання, житло, ремонт, переїзд, пенсійні накопичення. Мета повинна мати чітку вартість та орієнтовний термін накопичення.
П’яте правило – регулярно переглядати фінансові рішення. Раз на кілька місяців варто перевіряти тарифи банків, умови депозитів, страхування, витрати на зв’язок, підписки та кредити.
Поради з фінансової грамотності для українців різного віку
Дітям фінансову грамотність краще пояснювати через гру. Крім того, можна і необхідно:
- давати дитині кишенькові гроші;
- дозволяти робити невеликі покупки;
- допомогти заощадити на бажану річ;
- поговорити про різницю між “хочу” і “потрібно”.
Підліткам варто розповісти про те, як:
- працюють банківські картки;
- що таке онлайн-платежі;
- які бувають шахрайські схеми та як не стати їх жертвою;
- чому не завжди потрібно купувати те, що рекламують;
- у чому небезпека кредитів і розтермінувань.
Окрема тема – критичне ставлення до “легкого заробітку” в інтернеті. Підліткам потрібно пояснити, що за пропозиціями легко та швидко заробити великі гроші зазвичай стоять або люди, що займаються наркобізнесом, або російські спецслужби, які використовують юнаків і дівчат для диверсій.
Молодим дорослим важливо навчитися планувати перший стабільний дохід. Саме в цей період формуються звички, які потім або допомагають, або заважають роками. Варто уникати зайвих боргів, створювати резерв, інвестувати в освіту та професійні навички.
Людям середнього віку варто зосередитися на балансі між поточними витратами, підтримкою родини, страхуванням, великими покупками та довгостроковими накопиченнями. Якщо є кредити або фінансові зобов’язання перед родичами, бюджет має враховувати не лише бажання, а й ризики.
Людям старшого віку особливо важливо дбати про безпеку коштів, уникати сумнівних інвестицій, перевіряти інформацію про соціальні виплати, не передавати дані карток стороннім і мати зрозумілий план регулярних витрат.
Де можна опанувати фінансову грамотність в Україні
Зауважимо, що в Україні затвердили Національну стратегію розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Її мета – допомогти українцям краще розуміти, як працюють гроші, фінансові послуги, заощадження, кредити, інвестиції та інші фінансові інструменти.
Документ має сприяти тому, щоб люди впевненіше ухвалювали фінансові рішення, краще планували власний бюджет, відповідальніше користувалися банківськими та іншими фінансовими послугами, а також уникали необдуманих витрат і фінансових ризиків.
Стратегію розробили кілька державних установ: Національний банк України, Міністерство освіти і науки, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство економіки, Міністерство цифрової трансформації та Офіс з розвитку підприємництва та експорту.
Один із головних напрямів Стратегії – створити в Україні цілісну систему фінансової освіти. Йдеться про те, щоб різні державні органи, освітні установи, фінансові організації та інші учасники працювали узгоджено, а не кожен сам по собі, як це часто буває у державних історіях.
Раніше програми з фінансової грамотності переважно були спрямовані на дітей та молодь, адже саме вони мали найнижчий рівень фінансових знань. Тепер увагу планують приділяти також дорослим, підприємцям, ветеранам, внутрішньо переміщеним особам і людям старшого віку.
Робота над Стратегією почалася ще у червні 2021 року. Після початку повномасштабної агресії росії її тимчасово зупинили у березні 2022 року, а відновили у вересні 2023 року.
Під час підготовки документа Україна орієнтувалася на міжнародний досвід, зокрема рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку і підходи Міжнародної мережі фінансової освіти, до якої входить Україна.
Стратегію затвердили відповідними рішеннями установ-розробників. У Національному банку її затвердили рішенням Правління НБУ від 12 квітня 2024 року, а у вересні 2025 року до документа внесли зміни.
У зв’язку з цим в нашій країні реалізують кілька проєктів та вже запустили кілька інструментів для фінансової освіти населення. Наразі українці можуть скористатися такими ресурсами:
- Центр фінансових знань “Талан” (проєкт Національного банку України у сфері фінансової грамотності): https://talan.bank.gov.ua/;
- матеріали Національної стратегії розвитку фінансової грамотності до 2030 року: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalna-strategiya-rozvitku-finansovoyi-gramotnosti-v-ukrayini-do-2030-roku;
- сайт з фінансової грамотності “Гаразд”: https://harazd.bank.gov.ua/;
- навчально-методичні матеріали до викладання у школі предмета “Підприємництво і фінансова грамотність”: https://promo.bank.gov.ua/finlit/pidruchnyky.html;
- курси підвищення кваліфікації для вчителів, які викладають предмет “Підприємництво і фінансова грамотність”: https://promo.bank.gov.ua/finlit/study.html.
Джерело: УНН.
