Вигорання у жінок – що підсилює ризики і як втримати баланс між роботою та життям. Дослідження ВООЗ та вчених виявили причини жіночого виснаження через подвійне навантаження. Фахівці надали поради щодо аудиту часу та встановлення меж.
В останні кілька років – після пандемії COVID-19 та початку повномасштабного вторгнення росії в нашу країну – українки частіше почали скаржитися на емоційне спустошення та вигорання.
Вимушена ізоляція під час пандемії, постійний стрес від ракетних і дронових атак противника, поєднання професійних обов’язків, домашнього навантаження, догляду за близькими лише поглиблює емоційні негаразди.
УНН розбирався, що про емоційне вигорання жінок говорить наука, які фактори найбільше впливають на виснаження і як утримувати баланс між різними ролями без шкоди для психічного здоров’я.
Що таке “вигорання” простими словами
У повсякденні “вигоранням” часто називають будь-яку сильну втому, дратівливість або перевантаження. Але Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) використовує цей термін прицільніше.
Вигорання в МКХ-11 – це стан, який виникає через хронічний стрес на роботі, з яким не вдалося впоратися. Його ключові ознаки — виснаження, внутрішня дистанція або цинізм щодо роботи, а також зниження відчуття професійної ефективності.
ВООЗ відносить до головних ризиків для психічного здоров’я на роботі надмірне навантаження, високий темп праці, нестачу контролю над завданнями, довгі або негнучкі години, брак підтримки з боку колег чи керівника, булінг, насильство, дискримінацію та нечіткість ролі. Усе це саме по собі здатне виснажувати. Якщо ж до цього додаються домашні обов’язки, які не зникають після завершення зміни, навантаження стає безперервним.
Чи дійсно жінки частіше стикаються з вигоранням
Дослідження не підтверджують те, що жінки завжди й всюди “вигорають” більше за чоловіків.
Майже 200 наукових публікацій у цій сфері, оприлюднених на платформі ScienceDirect, доводять, що жінки в середньому дещо частіше повідомляють про емоційне виснаження, тоді як чоловіки частіше демонструють деперсоналізацію, тобто відсторонення від людей і роботи. Автори наголошували, що різниця залежить від того, який саме складник вигорання оцінюють, а також від контексту праці.
Водночас у низці професій (особливо в медицині та догляді за хворими, немічними або дітьми), жінки частіше повідомляють саме про емоційне виснаження і демонструють підвищені показники вигорання.
Так, проведене серед лікарів опитування показало, що жінки-медики частіше мають прояви вигорання, а також стикаються з чинниками, які його посилюють: дискримінацією, перевантаженням, меншою автономією, тиском щодо поєднання роботи та сімейних ролей.
Джерело: УНН.
