Від аналітичної довідки до кримінальної справи: юрист пояснив, як БЕБ відкриває провадження проти бізнесу. Юрист Роман Тулін пояснив, що аналітичні висновки Бюро економічної безпеки використовують як “робочу версію” для початку слідчих дій.
Аналітичні довідки Бюро економічної безпеки можуть ставати відправною точкою для кримінальних проваджень проти бізнесу, однак самі по собі вони не є доказами у кримінальному провадженні. Про це заявив адвокат, управляючий партнер АО “Кролевецький та партнери” Роман Тулін пише УНН.
За його словами, на практиці аналітичний продукт може використовуватися для старту кримінального провадження, щоб показати судді чи прокурору, що є робоча версія.
На практиці з того, що ми бачимо, аналітичний продукт – це базова версія… Його використовують для старту: десь там показати судді, прокурору, що є якась робоча версія і одержати перші ухвали, почати працювати вже інтенсивно в полі підприємства, збирати докази. Далі цей документ фігурує для наповнення клопотань і так далі, але з точки зору кримінального процесу він не відповідає критеріям достатності допустимості доказів і він не є доказом як таким
– пояснив Роман Тулін.
У відповідь на запитання про те, чи можна оскаржити цей аналітичний продукт, він зазначив, що цей документ не створює наслідків, а тому немає предмету спору.
Позиція судів, що цей аналітичний продукт не створює жодних наслідків для позивача, тобто нічого оскаржувати. Тобто цей документ він не створює наслідків, предмету спору немає
– сказав адвокат.
Водночас саме на його основі можуть починатися подальші процесуальні дії, які вже безпосередньо впливають на діяльність бізнесу.
Юрист радить бізнесу не обмежуватися спростуванням висновків БЕБ, а формувати власну доказову базу. Зокрема, залучити зовнішнього радника, який обʼєктивно оцінить картину, а також призначити власні експертизи.
Аналітичні висновки “штамповані”
Прикладом кримінального переслідування на основі аналітичних довідок є низка українських авіакомпаній. БЕБ розслідує справи щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн” через начебто несплату в український бюджет додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда ДПС опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які за словами представників авіаринку схожі між собою, ніби написані “під копірку”, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Проте, на думку опитаних УНН юристів, під час розслідування слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані Верховною Радою договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством і визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним, наголошують експерти.
Варто зауважити, що українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося десятиліттями. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
За результатами однієї перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи що вони не сплатили 15% роялті за останні 7 років. Водночас список авіакомпаній, до яких у правоохоронців є претензії через лізинг може розширитись у будь-який момент, адже орендою користуються близько 40 авіаперевізників. Тож під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Як повідомляв УНН, представники авіаційної галузі публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки через трактування слідчими операцій з лізингу повітряного транспорту як роялті, кримінальні провадження та спроби донарахування податків за сім років. За їхніми словами цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно добити компанії, які пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну.
Джерело: УНН.
