Українцям можуть дозволити не відповідати на робочі дзвінки та повідомлення поза робочим часом – нардеп. Законопроєкт закріплює право працівників ігнорувати робочі звернення поза робочим часом. За відсутність відповіді не можна буде звільнити чи позбавити премії.
В Україні пропонують законодавчо закріпити право працівників не відповідати на робочі телефонні дзвінки, повідомлення в месенджерах та електронні листи поза межами встановленого робочого часу. Відповідну норму включили до проєкту нового Трудового кодексу України, передає УНН.
Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, коментуючи журналістам запропоновані зміни, заявила, що роботодавці не повинні звертатися до працівників у неробочий час.
“Новий Трудовий кодекс, до речі, забороняє роботодавцю звертатися і телефонувати людині, і писати їй смс і мейли в неробочий час. А далі вже це домовленість по розміру оплати праці і по тому, як людина працює”, – заявила парламентарка.
Голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів також додала, що в новому Трудовому кодексі також є дискусійний момент щодо понаднормового робочого часу й того, скільки його має бути на рік у кожної людині, для того, щоб не нехтували частиною санітарної норми.
Деталі
Зауважимо, що право громадян на інформаційний спокій відстоює також проєкт нового Цивільного кодексу. У ньому є відповідна стаття під номером 337. Документ зареєстрували у Верховній Раді 9 квітня 2026 року. 28 квітня парламент підтримав проєкт за основу у першому читанні. Станом на 4 серпня його готують до другого читання.
Окремий урядовий проєкт Трудового кодексу №14386 своєю чергою зареєстрували у Верховній Раді 15 січня 2026 року. Однак 16 липня документ відкликали та зняли з розгляду.
Тому інформація, яку озвучила представникам ЗМІ Галина Третьякова, може стосуватися удосконаленого чи нового проєкту закону, який готують для країни.
Що таке право на інформаційний спокій
Згідно із запропонованими положеннями документа, людина, яка виконує роботу або надає послуги, зможе поза межами робочого часу припинити інформаційну взаємодію з роботодавцем або замовником. Йдеться про можливість не відповідати на телефонні дзвінки, повідомлення у месенджерах, електронні листи та інші робочі звернення після завершення робочого дня, у вихідні або під час відпочинку.
Відмова працівника підтримувати зв’язок у цей період не повинна вважатися порушенням умов договору, трудової дисципліни або невиконанням службових обов’язків.
Працівника не можна буде карати за відсутність відповіді
Законопроєкт передбачає, що небажання людини відповідати на робочі звернення у неробочий час не може бути підставою для притягнення її до відповідальності.
Зокрема, працівника не можна буде звільнити, позбавити премії, зменшити йому виплати, погіршити умови праці або застосувати інші негативні заходи лише через те, що він не відповів на повідомлення чи телефонний дзвінок після завершення робочого часу.
Право на інформаційний спокій пропонують поширити не лише на штатних працівників, які працюють за трудовими договорами. Норма також може стосуватися фізичних осіб, які виконують роботи або надають послуги на підставі цивільно-правових договорів.
Чи зможе роботодавець телефонувати після роботи
Прямої заборони телефонувати або писати працівникові у неробочий час законопроєкт не містить. Також документ не передбачає автоматичного штрафу для роботодавця за кожне повідомлення або дзвінок після завершення робочого дня.
Порушення прав працівника може виникнути у тому разі, якщо роботодавець покарає його за відсутність відповіді, вимагатиме постійно перебувати на зв’язку без відповідної умови у договорі або застосує інші негативні заходи.
Які винятки передбачені
Право на інформаційний спокій не буде абсолютним. Законопроєкт передбачає випадки, за яких працівник може бути зобов’язаний залишатися на зв’язку.
Зокрема, відповідний обов’язок може бути прямо прописаний у трудовому або цивільно-правовому договорі. Це може стосуватися чергувань, роботи за викликом, аварійних служб, медичних працівників, працівників об’єктів критичної інфраструктури або інших професій, де оперативна комунікація є частиною службових обов’язків.
Обмеження права на інформаційний спокій також допускають у разі загрози національній безпеці, громадському порядку, життю чи здоров’ю людей.
Винятки можуть застосовувати під час надзвичайних або аварійних ситуацій, а також у випадках, коли необхідно терміново запобігти небезпечним наслідкам.
Крім того, додаткові підстави для обмеження такого права можуть втсановити інші закони та підзаконні акти.
Які правила діють зараз
Наразі українське законодавство вже передбачає право на період відключення для працівників, які працюють дистанційно. У договорі про дистанційну роботу сторони можуть визначити період, протягом якого працівник має право не підтримувати інформаційно-телекомунікаційний зв’язок із роботодавцем. У цей час відсутність працівника на зв’язку не вважають порушенням трудового договору або трудової дисципліни.
Для інших працівників діють загальні положення Кодексу законів про працю щодо тривалості робочого часу, режиму роботи та права на відпочинок.
Водночас конкретний обов’язок працівника залишатися на зв’язку може залежати від умов трудового договору, посадових обов’язків, графіка чергувань та особливостей роботи підприємства.
Під час дії воєнного стану також застосовують спеціальні правила організації трудових відносин. Для окремих категорій працівників можуть встановлювати збільшену тривалість робочого часу, особливий режим роботи або залучати їх до виконання обов’язків у вихідні.
Чому нова норма викликала дискусії
Ініціатива щодо права на відключення відповідає європейській практиці захисту працівників від постійної робочої комунікації та професійного вигорання.
Подібні правила вже застосовуються у низці європейських країн. Їхня мета полягає у тому, щоб чітко відокремити робочий час від особистого життя людини та не допустити ситуації, коли працівник фактично змушений бути доступним для роботодавця цілодобово.
Водночас експерти звертають увагу на те, що право на інформаційний спокій пропонують закріпити саме у Цивільному кодексі як загальне особисте немайнове право.
Це викликало занепокоєння серед представників медіа та громадських організацій. Вони побоюються, що посадовці, представники бізнесу або інші публічні особи зможуть намагатися використовувати цю норму як підставу для ігнорування журналістських звернень або обмеження суспільно важливої комунікації.
Джерело: УНН.
