У Польщі зробили суперечливі заяви про ядерну зброю – що кажуть експерти. Заступник міністра заявив, що Польща не хоче ядерних боєголовок, тоді як глава Міноборони підтвердив інтерес до програми НАТО. Експерти пояснили різницю між участю та розміщенням зброї.
Заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський заявив у Брюсселі, що Польща не хоче ядерних боєголовок на своїй території. Через кілька годин віцепрем’єр-міністр – міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш мусив уточнити це відразу: Польща “постійно зацікавлена в участі в програмі спільного використання ядерної зброї”. На запитання Wirtualna Polska про цю невідповідність Залевський відповів, що її немає, пише УНН.
Деталі
Павел Залевський є заступником державного секретаря Міністерства національної оборони Польщі. Під час візиту до штаб-квартири НАТО в Брюсселі журналісти запитали його, серед іншого, про спільне використання ядерної зброї — програму спільного використання американської ядерної зброї з іншими країнами Альянсу. Польща також прагне взяти в ній участь.
Заступника польського міністра запитали, чи потенційне збільшення американської військової присутності в Польщі також включатиме ядерну зброю. Він прямо відповів: ні.
“Я хотів би сказати це дуже чітко та відкрито: Польща не хоче ядерних боєголовок на своїй території”, — сказав Павел Залевський. Реакція була швидкою. Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш обрав інший тон. У своєму акаунті у X він написав, що Польща “постійно зацікавлена” в участі в програмі НАТО щодо спільного використання ядерної зброї.
Як вказує PAP, глава Бюро міжнародної політики польського президента Марцін Пшидач також заявив, що “Польща хоче розміщення ядерних боєголовок на своїй території, а заява заступника міністра оборони Павла Залевського про протилежне є курйозною і не відповідає політиці держави”. За його словами, прем’єр-міністр і міністр оборони країни “повинні обдумати” питання подальшого перебування Залевського в уряді.
Залевський уникає чіткої відповіді
Wirtualna Polska запитала Павла Залевського про розбіжність між його позицією та словами його начальника. Заступник польського міністра, як пише видання, “уникнув чіткої відповіді”. Натомість він навів приклад Греції – країни, яка формально бере участь у програмі, але не зберігає боєголовки на своїй території.
Залевський стверджував, що Польща ніколи чітко не заявляла про своє бажання брати участь у спільному використанні ядерної зброї, зокрема у варіанті зберігання боєголовок на своїй території.
“Чому ви робите висновок, що моя думка відрізняється від думки Міністерства національної оборони? Між мною та Міністерством національної оборони немає жодної невідповідності. У цьому суть моєї відповіді”, – відповів заступник міністра Залевський.
Однак грецький приклад потребує подальшого уточнення, зауважує видання. Греція справді зберігала американські ядерні бомби B61 на базі Араксос, але зброю було виведено звідти на початку 2000-х років разом із виведенням грецьких літаків, здатних їх нести. Сьогодні Афіни беруть участь у ядерному плануванні НАТО та можуть підтримувати ядерні місії звичайними засобами – супровід винищувачів, дозаправка в повітрі та протиповітряна оборона баз. Ця формула відома як SNOWCAT і доступна союзникам, які не мають боєголовок вдома.
Справа в тому, що Польща вже бере участь у програмі на цьому рівні. Тому грецький приклад відповідає на інше запитання, ніж те, яке Wirtualna Polska поставила заступнику міністра, пише видання.
Які форми участі в обміні ядерною зброєю взагалі можливі, і звідки взявся грецький приклад заступника міністра? Wirtualna Polska попросила експертів дати відповіді.
Що кажуть польські експерти
Військовий коментатор полковник Пйотр Левандовський в інтерв’ю Wirtualna Polska назвав слова заступника міністра “політичною дихотомією”. На його думку, це пов’язано з відсутністю Стратегії національної безпеки Республіки Польща, яку президент країни Кароль Навроцький ще не ухвалив.
Сам він залишається скептично налаштованим щодо спільного використання ядерної зброї, називаючи цю програму “пережитком холодної війни”. Він також вважає, що якби Польща вирішила розгорнути ядерні боєголовки на своїй території, це мала б бути польська зброя під польським контролем, пише видання.
Спільне використання ядерної зброї передбачає розміщення американської ядерної зброї на території держави-учасниці. Однак американці зберігають за собою повне право її використовувати – країна, що приймає, не має права голосу в цьому питанні. Саме на цьому наголошує полковник Левандовський.
“На мою думку, для Європи та Польщі було б набагато важливіше виробляти балістичні ракетні системи, здатні вражати російську територію. З дальністю щонайменше трьох тисяч кілометрів. Наразі Європі бракує таких спроможностей. Німці та французи почали розробляти балістичні ракети, і саме на цьому ми повинні зосередитися”, – зазначив офіцер.
Він наголосив, що саме в цьому полягає суть стримування росії, а не в розміщенні боєголовок на польській території, над якою Польща не має контролю. Згода Вашингтона на такий крок, на його думку, з одного боку, підтвердила б його готовність захищати Європу, а з іншого — наблизила б її до війни. Полковник, фактично, вважає саме застосування ядерної зброї “вкрай малоймовірним”, пише видання.
Видання Wirtualna Polska запитало колишнього керівника Бюро національної безпеки генерала Станіслава Козея, чи передбачає участь у спільному використанні ядерної зброї зберігання ядерних боєголовок у Польщі. Виявляється, це не є необхідною умовою, але генерал не вважає це аргументом для меншої участі. Навпаки: на його думку, Польща повинна шукати всі можливі шляхи для участі в програмі.
Існує кілька форм участі, від адаптації літаків для перенесення ядерної зброї до зберігання боєголовок. Польща також могла б підготувати аеропорти для розміщення літаків, що перевозять таку зброю, забезпечити повітряне прикриття або заправити їх у повітрі, пише видання.
“Я дотримуюся думки, що Польща повинна брати участь у цій програмі максимально можливою мірою, оскільки вона найбільш вразлива до негативних наслідків доктрини деескалації росії з використанням тактичної ядерної зброї”, — сказав Козей виданню.
Тому, на його думку, Варшава повинна переконати своїх союзників у необхідності розширення спільного використання ядерної зброї та не посилати сигнал, що вона хоче цю програму, але лише “трохи”.
“Стратегічне спілкування з союзниками не може містити вагань чи нерішучості. Це також поганий сигнал для росії. Ось чому я був дуже здивований цією заявою. Сподіваюся, це просто помилка в комунікації, а не суттєва”, – підсумував колишній керівник Бюро національної безпеки Польщі (BBN).
“Справа в тому, що позиції Залевського та Косіняка-Камиша не є взаємовиключними. Заступник міністра говорив про боєголовки, віцепрем’єр – про програму, а програма, як пояснюють експерти, – це не те саме, що склад ядерної зброї. Обидва могли б сказати одне: Польща хоче брати участь у спільному використанні ядерної зброї; ми обговорюємо цей варіант з нашими союзниками. Натомість вони витратили день, пояснюючи один одному, чого хоче Польща”, – зауважується у публікації.
Джерело: УНН.
