У МОЗ пояснили українцям, як можна здати кров та стати донором. Донором може стати повнолітня особа вагою від 50 кг без медичних протипоказань. Для здачі крові потрібен паспорт та дотримання спеціальної дієти.
Донорська кров залишається одним із найважливіших ресурсів для системи охорони здоров’я. Вона необхідна постраждалим унаслідок дорожньо-транспортних пригод, пацієнтам під час складних операцій, людям з онкологічними захворюваннями та військовим, які отримали поранення.
У Міністерстві охорони здоров’я наголошують: стати донором може більшість здорових дорослих людей, якщо вони не мають протипоказань для здачі крові.
УНН розповідає, хто може здавати кров в Україні, як підготуватися до донації та куди звертатися.
Хто може бути донором крові в Україні
Донором крові та її компонентів може бути будь-яка дієздатна особа, яка пройшла медичне обстеження та не має протипоказань до донорства. Це стосується як громадян України, так і іноземців або осіб без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання в Україні.
Перед кожною донацією потенційний донор проходить співбесіду та медичний огляд. Лікар оцінює загальний стан здоров’я, вимірює артеріальний тиск, температуру тіла, пульс та перевіряє інші показники, які можуть вплинути на безпечність процедури для донора та майбутнього реципієнта.
Вимоги до донора крові в Україні
Донація — це відповідальна процедура. Здати кров може здорова людина. Тобто, така, яка не хворіє на хронічні недуги, не приймає довічно ліки та не стоїть на медичному обліку через ті чи інші захворювання.
Якими мають бути вік та вага, щоб здати кров
Одна з основних умов для донорства — досягнення повноліття. Донором може стати людина віком від 18 років. Також правила встановлюють мінімальну вагу тіла. Донор повинен важити не менше 50 кілограмів. Якщо маса тіла нижча, забір стандартного об’єму крові може бути небезпечним для здоров’я людини.
Фахівці наголошують, що брати кров можна лише за умови, якщо це не завдасть шкоди здоров’ю донора. Саме тому остаточне рішення щодо допуску до донації ухвалює медичний працівник після обстеження кандидата.
Якими стан здоров’я та аналізи мають бути у донора крові
Перед здачею крові кожен донор проходить обов’язкове медичне обстеження. Зокрема, у людини перевіряють рівень гемоглобіну, загальний стан здоров’я та наявність можливих протипоказань.
Окрім того, донор заповнює спеціальну анкету, у якій повідомляє про перенесені захворювання, оперативні втручання, приймання ліків та інші важливі фактори.
Після донації зразки крові проходять лабораторне тестування на інфекції та інші показники безпеки. Це необхідно для захисту пацієнтів, які потребуватимуть переливання.
Протипоказання до донорства крові в Україні
Протипоказання – це турбота насамперед про донорів. Працює принцип “не нашкодь собі”. Усі заборони поділяють на абсолютні та тимчасові.
Абсолютні протипоказання до дачі крові
Існує перелік захворювань та станів, за наявності яких людина не може бути донором на постійній основі.
До абсолютних протипоказань належать:
- ВІЛ-інфекція;
- вірусні гепатити;
- деякі тяжкі хронічні захворювання серцево-судинної системи;
- онкологічні захворювання;
- хвороби крові;
- серйозні захворювання центральної нервової системи в анамнезі;
- багаторазові випадки синкопе чи судоми в анамнезі;
- шлунково-кишкові, сечостатеві, гематологічні, імунологічні, метаболічні, ниркові захворювання чи захворювання дихальної системи;
- цукровий діабет та інші ендокринні захворювання в разі порушення функції;
- бабезіоз;
- кала-азар (лейшманіоз);
- трансмісивна губчаста/спонгіформна енцефалопатія;
- вживання стероїдів і гормонів для бодибілдингу;
- оперативні втручання з приводу резекції чи ампутації органа.
Такі обмеження встановили для того, щоб захистити як самого донора, так і людей, яким буде переливатися кров.
Тимчасові обмеження для донорів крові
Окрім постійних протипоказань, існують і тимчасові. Людину можуть відсторонити від донорства у таких випадках:
- після перенесених інфекційних захворювань (на 2 тижні після дати повного клінічного одужання);
- якщо людина хворіла на бруцельоз (має минути 2 роки після дати повного одужання);
- після остеомієліту (потрібно, аби минуло 2 роки після того, як усі симптоми зникнуть);
- лихоманка Ку в анамнезі (перед першою донацією крові потрібно витримати карантин у 2 роки після дати підтвердженого видужання);
- діагностований сифіліс (здавати кров дозволяють через 1 рік після дати повного зникнення ознак хвороби);
- токсоплазмоз (має минути 6 місяців після дати клінічного одужання);
- туберкульоз (бути донором крові та плазми дозволяють через 2 роки після дати підтвердженого одужання);
- ревматична лихоманка в анамнезі (можна бути донором через 2 роки з моменту одужання, крім випадків наявності ознак хронічних захворювань серця);
- COVID-19 (вимагають витримати карантин у 28 днів після повного одужання);
- після інфікування малярією (утриматися від донорства крові необхідно 3 роки після повернення з останнього візиту до будь-якого ендемічного району за відсутності симптомів захворювання можуть бути скорочені до 4 місяців);
- після хірургічних операцій (відсторонення на 6 місяців; відсторонення на 4 місяці, якщо результат NAT-тесту на гепатит С негативний);
- після ендоскопічних досліджень (відсторонення на 6 місяців; відсторонення на 4 місяці, у випадку негативного результату NAT-тесту на гепатит С);
- після татуювань та пірсингу (відсторонення на 6 місяців);
- вакцинація (відсторонення на 4 тижні);
- у разі приймання окремих лікарських препаратів або інших медичних процедур;
- у разі вагітності (заборона на 6 місяців після пологів або переривання вагітності, окрім виняткових обставин і на розсуд лікаря).
Тривалість тимчасової заборони на здачу крові та її компонентів (плазми) залежить від конкретної ситуації та визначається чинними вимогами МОЗ.
Також тимчасовою причиною для відмови можуть бути погане самопочуття, підвищена температура тіла, низький рівень гемоглобіну або інші відхилення, виявлені під час медичного огляду.
Як підготуватись до здачі крові
У МОЗ рекомендують розпочати підготовку до донації заздалегідь.
За добу до процедури варто відмовитися від жирної, смаженої, копченої та надто гострої їжі. Також не рекомендується вживати молочні продукти та яйця. Натомість можна вживати каші на воді, макаронні вироби без масла, овочі, фрукти, сухарі, хліб, компоти, соки та неміцний солодкий чай.
У день донації необхідно легко поснідати та випити достатню кількість рідини. Здавати кров натщесерце не рекомендується. Напередодні також варто добре виспатися та уникати надмірних фізичних навантажень.
Куди звертатися – станції переливання крові
Для того, аби здати свої кров та плазму, потрібно обрати центр крові чи конкретного реципієнта та запланувати донацію на зручний день і час.
Інформацію про те, де здати кров у вашому обласному центрі чи просто великому місті можна тут. Ресурс допомагає знайти обласні та міські центри служби крові, станції переливання крові, а також окремі медичні заклади, які мають відповідну ліцензію.
Окрім того, актуальну інформацію можна знайти на:
- ресурсах МОЗ;
- сайті Українського центру трансплант-координації;
- профільних донорських платформах.
Зауважимо, що місце проживання або реєстрація донора при цьому не мають значення.
Важливо: донорам обов’язково потрібно взяти з собою документ, що посвідчує особу. Ідеться про паспорт громадянина України (паспорт-книжечка або ID-картка) та ідентифікаційний код. Також можна скористатися документами у мобільному застосунку адміністративних послуг “Дія”.
Джерело: УНН.
