У Литві парламент просунувся до скасування конституційної заборони на ядерну зброю. Литовський Сейм схвалив пропозицію про поправку про скасування конституційної заборони на зброю масового знищення та іноземні військові бази. За проголосували 99 депутатів.
Парламент Литви після обговорення 22 вересня схвалив пропозицію про скасування поправки до Конституції щодо заборони ядерної зброї, що передбачає вилучення заборони на те, щоб на території країни була зброя масового знищення. Про це повідомляється на сайті литовського парламенту, пише УНН.
Деталі
“Після обговорення Сейм схвалив поправку до Конституції, яка передбачає скасування положення про те, що на території Литви не може бути зброї масового знищення та іноземних військових баз”, – ідеться у повідомленні.
Після обговорення 99 членів Сейму проголосували за цю поправку, 13 проголосували проти, а 5 утрималися.
Згідно зі Статутом Сейму, після початку процедури ухвалення змін до Конституції Сейм повинен буде голосувати ще двічі, з перервою щонайменше 3 місяці між цими голосуваннями. Проєкт закону про внесення змін до Конституції вважається прийнятим Сеймом, якщо під час кожного голосування за нього проголосувало щонайменше 2/3 усіх членів Сейму, тобто 94 парламентарі.
За словами спікера Сейму Юозаса Олекаса, якого цитує LRT, перше голосування щодо ухвалення конституційної поправки заплановано на 6 жовтня, а остаточне ухвалення – на 12 січня наступного року.
Олекас, розробник проєкту, вказав, що з моменту ухвалення Конституції докорінно змінилися безпекове середовище Литви, міжнародне становище держави та засоби забезпечення національної безпеки. “Ядерне стримування НАТО є однією з найважливіших частин колективної оборонної архітектури Альянсу. Метою ядерного потенціалу НАТО є збереження миру, запобігання ядерному шантажу та примусу, а також забезпечення надійного стримуванн”. Ця система стримування, як частина колективної оборони, діє вже багато десятиліть і є одним із найважливіших факторів, що знижують ризик масштабної агресії проти Альянсу”, – сказав спікер Сейму.
За словами Олекаса, ситуація з безпекою в Європі суттєво змінилася за останні роки, а агресія росії проти України, ескалація ядерної риторики, модернізація ядерного потенціалу та зміцнення військової інфраструктури в сусідніх з Литвою країнах, включаючи Калінінградську область та білорусь, визначають необхідність забезпечення того, щоб можливості Литви повноцінно брати участь у системі стримування НАТО не обмежувалися.
Як зазначив на засіданні Сейму голова комітету у закордонних справах Ремігіюс Мотузас, абсолютна більшість країн НАТО не мають жодних обмежень. “Наші сусідні країни, такі як Латвія, Естонія та Польща, також не мають жодних обмежень. Литва повинна чітко продемонструвати своїм союзникам і супротивникам, що вона буде захищати свою незалежність усіма засобами. Ми не можемо бути менш захищеними, ніж інші країни НАТО. Ми повинні послати сигнал, що Литва є повноцінною частиною ядерного стримування НАТО”, – наголосив він.
Наразі стаття 137 Конституції передбачає, що в Литві не може бути зброї масового знищення та іноземних військових баз.
Поправка, яка розглядається в литовському Сеймі, пропонує просто відмовитися від цього положення.
Доповнення
Дискусії щодо розміщення ядерної зброї, як зазначає LRT, підживлюються у тому числі ідеєю, представленою в березні президентом Франції Еммануелем Макроном, щодо створення нової європейської схеми ядерного стримування, за якою партнери могли б тимчасово розміщувати французькі стратегічні повітряні сили з ядерною зброєю.
Водночас, Financial Times на початку червня повідомила, що США розглядають можливість розміщення ядерної зброї в кількох додаткових країнах НАТО в Європі.
Джерело: УНН.
