У Боснії розпочалися вибори, результати яких можуть вплинути на заявку країни на вступ до ЄС. Боснійці обирають президію, парламент і місцеву владу на тлі міжетнічної напруженості. Вибори супроводжуються збоями нової електронної системи.
У неділю боснійці візьмуть участь у виборах, результати яких можуть вплинути на заявку країни на вступ до Європейського Союзу, а також на вплив, якого прагнуть досягти США та росія щодо цієї невеликої балканської держави, передає УНН із посиланням на AP та Reuters.
Деталі
У неділю вранці в Боснії розпочалося загальне голосування. Більшість громадян цієї багатоетнічної балканської країни зосереджені на повсякденних проблемах, тоді як деякі провідні політики розпалюють напруженість часів війни, що тримає країну розколотою після жорстокого конфлікту 1992–1995 років.
Близько 3,4 мільйона виборців у Боснії обирають трьох членів багатоетнічної президії країни, депутатів національного парламенту та керівників органів влади двох утворень: Федерації Боснії і Герцеговини (де більшість становлять мусульмани) та Республіки Сербської (де переважають етнічні серби).
Боснія має складну систему органів влади, створену внаслідок мирної угоди 1995 року за посередництва США. Її метою було врегулювання етнічних суперечностей між боснійцями-мусульманами, православними сербами та католиками-хорватами, що й спричинили війну.
У неділю вранці журналісти Associated Press повідомляли про численні виборчі дільниці, де голосування не змогло розпочатися вчасно через проблеми з новою технологією цифрового голосування — заходом, запровадженим для вирішення попередніх проблем із фальсифікаціями результатів.
Проросійський Додік зберігає вплив, попри відсутність у виборчому бюлетені
У центрі уваги передвиборчих перегонів опинився проросійський політик, який, хоч і не балотується особисто, відігравав головну роль у кампанії та посилював розбіжності, що викликають побоювання щодо нової хвилі нестабільності.
Мілораду Додіку — націоналісту та колишньому президенту Республіки Сербської (де більшість населення становлять серби) — заборонено обіймати державні посади після того, як його визнали винним у невиконанні рішень міжнародного представника, що наглядає за виконанням мирної угоди 1995 року.
Партія Додіка “Альянс незалежних соціал-демократів”, ймовірно, переможе на виборах у Республіці Сербській; сам політик щойно повернувся з москви, де зустрічався з президентом росії володимиром путіним.
Під час фінального передвиборчого мітингу своєї партії, що відбувся ввечері в п’ятницю в Баня-Луці (адміністративному центрі Республіки Сербської), Додік заявив прихильникам, що Боснія “мертва”. “Це неможлива країна. У ній немає жодного глузду”, — заявив Додік на мітингу, на якому також був присутній посол росії в Боснії і Герцеговині Ігор Калабухов.
Аналітик Драган Бурсач зазначив: попри те, що Додік уперше за майже 30 років не фігурує у виборчому бюлетені, він “усе одно керує процесом. Він усюди”.
“Він заполонив медіапростір не лише в межах утворення Республіки Сербської, а й у всій Боснії і Герцеговині. Очевидно, що заходи з усунення його від політичного життя не діють — натомість він використовує їх на власну користь”, — сказав Бурсач.
Голосування відбувається на тлі зростання міжетнічної напруженості
Хоча останніми роками в Боснії панував мир, політики продовжують підживлювати розкол між боснійцями (переважно мусульманами), сербами та хорватами. Лідери боснійських сербів, такі як Додік, наполягають на відокремленні свого утворення від решти території Боснії, що викликає занепокоєння на Заході щодо можливого нового спалаху напруженості.
Боснія — одна з найбідніших країн Європи — досі намагається оговтатися від наслідків війни, що розпочалася в 1992 році після проголошення незалежності від колишньої Югославії (де домінували серби) та збройного повстання етнічних сербів, які прагнули створити власну державу й приєднатися до Сербії.
Унаслідок конфлікту загинуло понад 100 000 людей, а мільйони стали вимушеними переселенцями.
Боснія офіційно прагне вступити до Європейського Союзу, однак процес інтеграції загальмувався, попри зусилля ЄС спонукати розрізнених лідерів країни до співпраці задля проведення реформ.
Напередодні дня виборів Дурак Мілер, житель боснійської столиці Сараєва, зазначив, що політики при владі “просто отруюють людей своїми промовами”.
“Нам час змінити старі обличчя, — сказав він. — Вони керують уже 35 років… Гадаю, хто б не прийшов їм на зміну, він працюватиме краще в інтересах пенсіонерів і малозабезпечених”.
Болючі спогади про війну нещодавно посилилися через публічне вшанування в Сербії та серед боснійських сербів пам’яті військового командувача часів війни Ратка Младича, який помер наприкінці серпня, відбуваючи довічне ув’язнення за геноцид та інші воєнні злочини.
Боснійські серби вважають Младича героєм, попри те, що суд ООН визнав його винним у масовому вбивстві понад 8000 мусульман (чоловіків і хлопчиків) у Сребрениці в 1995 році та в інших звірствах.
Високопосадовці боснійських сербів відвідали поминальну службу за Младичем у Белграді, що викликало різку критику з боку ЄС та обурення боснійських політиків.
Запроваджено електронні заходи безпеки виборчого процесу
Влада вперше застосовує електронну ідентифікацію виборців та сканування бюлетенів, щоб запобігти порушенням чи організованим маніпуляціям, які раніше ставили під сумнів чесність виборів. Салко Біявіца з південного міста Мостар висловив задоволення тим, що “кожен голос буде враховано”, а також надію, що ці зміни дадуть людям віру в чесність виборів.
Більшість із 75 політичних партій Боснії, що беруть участь у виборах, сформовані за етнічним принципом: одні діють у контрольованій сербами Республіці Сербській, інші — у Федерації Боснії і Герцеговини, де переважають босняки та хорвати. Ці два утворення об’єднані спільними центральними органами влади — президією та парламентом.
Босняцька націоналістична “Партія демократичної дії” зосередила свою кампанію на збереженні єдності Боснії та протидії сербському сепаратизму. Боснійські хорвати також переважно підтримують партії, що представляють їхню етнічну спільноту, зокрема боснійське відділення правлячої консервативної партії Хорватії — “Хорватська демократична співдружність”.
Виборчі дільниці зачиняться о 19:00 за місцевим часом.
Чимало розчарованих громадян вважають, що політики використовують націоналістичну риторику, аби уникнути вирішення важливих проблем, таких як низький рівень життя та масовий відтік молоді з країни.
Іван Сіліч із Мостара зазначив: “Я не бачу жодних покращень відтоді, як почав голосувати”.
“Ми всі знаємо, хто живе добре, — додав він. — Їм (політикам) живеться краще, а для решти з нас усе залишається по-старому”.
Джерело: УНН.
