Тиск замість права: чому БЕБ має припинити переслідування авіакомпаній за лізинг. БЕБ переслідує авіакомпанії через перекваліфікацію лізингу літаків у роялті. Слідчі ігнорують рішення судів та міжнародні конвенції про оподаткування.
Спроби Бюро економічної безпеки і фіскальних органів перекваліфіковувати міжнародний лізинг транспортних засобів у “роялті” перетворилися на інструмент силового тиску на авіаційний бізнес. Під кримінальним переслідуванням опинилася стандартна для світового авіаринку господарська операція лізингу, яка за своєю правовою природою є користуванням майном, а не використанням об’єктів інтелектуальної власності. Попри сформовані судові підходи та дію міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, БЕБ відкриває кримінальні провадження щодо авіакомпаній, створюючи ефект залякування, блокування діяльності та витіснення галузі з української юрисдикції. Судді у відставці, опитані УНН, наголошують, що слідчі зобовʼязані враховувати рішення судів, а їх ігнорування створює ризики системного тиску на бізнес.
Кримінальне переслідування авіабізнесу
Слідчі Бюро економічної безпеки відкрили низку кримінальних проваджень, у яких фігурують майже всі українські компанії, які беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці. Від тиску БЕБ постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Крім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й у інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.
Важливо розуміти, що за понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу в Україні не змінювалось і раніше воно не викликало запитань чи зауважень як з боку податкових, так з і з боку правоохоронних органів. Ситуація змінилась після того, як Державна податкова служба України 24 травня 2024 року випустила статтю з розʼясненнями щодо оподаткування лізингових операцій авіакомпаніями. Податківці вказують, що лізинг повітряних суден у компаній-нерезидентів необхідно оподатковувати як роялті. При цьому фіскали жонглюють статтями міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, стверджуючи, що за оренду літаків авіакомпанії повинні сплачувати збори як за використання інтелектуальної власності.
Варто зауважити, що згадана стаття на сайті ДПС не є нормативно-правовим актом і не може бути законною підставою для зміни підходу до оподаткування, а тим більше для криміналізації стандартних господарських операцій.
Додатковий ризик становлять спроби слідчих Бюро економічної безпеки застосовувати нове трактування ретроспективно, до попередніх податкових періодів. Це підриває принцип правової визначеності та передбачуваності для авіаційного бізнесу й фактично перетворює господарську операцію на “пастку” заднім числом.
Такий підхід – це не просто помилкове трактування норм податкового права, як українського, так і міжнародного, а “податок на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентними на глобальному ринку, вважає експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Микола Щербина.
Українська цивільна авіація переживає один із найважчих періодів за всю історію незалежності. Закрите через війну небо знищило внутрішній ринок авіаперевезень, авіакомпанії були змушені релокуватись за кордон, утримання флоту там вимагає колосальних витрат, компанії працюють у складних умовах світової конкуренції, а додатковий фіскальний та правоохоронний тиск лише поглиблює кризу.
Джерело: УНН.
