Трамп посилив авіаудари по Ірану, але ризикує повторити старі помилки – Reuters. Президент США Дональд Трамп посилив авіаудари по Ірану та пригрозив ширшою ескалацією. Аналітики вважають, що посилення атак навряд чи змусить Тегеран до поступок.
Президент США Дональд Трамп посилив авіаудари США по Ірану та пригрозив ширшою ескалацією, однак аналітики сумніваються, що посилення атак США схилить Тегеран до поступок. Про це пише Reuters, передає УНН.
Деталі
Президент Дональд Трамп посилив авіаудари США по Ірану та пригрозив ширшою ескалацією, але мало що вказує на те, що військова стратегія, яка вже не змогла домогтися поступок від Тегерана, цього разу матиме успіх. З провалом тимчасової угоди про припинення вогню, укладеної місяць тому, Трамп опинився у скрутному становищі, намагаючись послабити контроль Ірану над життєво важливою Ормузькою протокою та змусити Тегеран прийняти його вимоги
– пише видання.
Як зазначається, що хоча обом сторонам досі вдавалося уникати повернення до повномасштабного конфлікту, надії на пошуки виходу з конфлікту найближчим часом згасли через кризу, яка знову призвела до зростання світових цін на нафту та спричинила шокові хвилі на фінансових ринках.
Хвиля взаємних атак “око за око” тривала шостий день у четвер, тоді як Іран сигналізував, що може підштовхнути своїх союзників-хуситів у Ємені до закриття ще однієї ключової нафтогазової протоки – Баб-ель-Мандебської протоки в гирлі Червоного моря – якщо Вашингтон завдасть удару по енергетичній інфраструктурі Ірану, як погрожував Трамп
– додає видання.
Сигналізуючи про зростання розчарування, Трамп обговорював з помічниками, а в деяких випадках і публічно, можливе розширення цілей, включаючи енергетичні електростанції та мости, відправку наземних військ для захоплення іранського нафтового вузла на острові Харг та бомбардування глибоководного об’єкта, пов’язаного з ядерною зброєю, відомого як гора Пікакс.
Деякі з цих варіантів можуть бути нереалістичними через високі ризики та потенціал для внутрішнього та геополітичного зворотного удару. Він вже виступав з подібними погрозами раніше, але потім відступив.
Але більшість аналітиків погоджуються, що серйозна ескалація з боку США – окрім небезпечного та політично неприйнятного наземного вторгнення з метою повалення іранських правителів – матиме мало шансів бути більш ефективним у змусі Ірану змінити курс, ніж попередні фази 4,5-місячної війни, в якій американо-ізраїльські удари забрали життя високопоставлених керівників та значно пошкодили військовий потенціал.
Високопосадовець адміністрації Трампа, відповідаючи на запитання Reuters, заявив, що президент надає перевагу дипломатії, але “єдина мова, яку розуміє Іран, – це військова міць”, і США продовжуватимуть притягувати його до відповідальності за “терористичні акти” в протоці.
Розпад угоди відбувається на тлі тиску на Трампа, який вимагає припинити війну, в якій загинули тисячі людей, переважно в Ірані та Лівані, яка завдала економічних збитків всередині країни та знизила його рейтинг схвалення напередодні проміжних виборів у листопаді.
Переговори, спрямовані на перетворення тимчасової угоди на постійну мирну угоду, зайшли в глухий кут, хоча натяки на дипломатичний прогрес були. Трамп привітав те, що він назвав звільненням громадянина США, утримуваного в Ірані, хоча судова система Ірану заперечила звільнення чи обмін будь-яких ув’язнених.
Трамп, можливо, сподівається, що зможе бомбардувати Іран і повернути його за стіл переговорів щодо його ядерної програми, яку він поставив своєю головною військовою метою. Але в основі останніх воєнних дій лежать різні інтерпретації того, що означає попередня угода для контролю над протокою, де Іран під час війни показав, що може перекрити одну п’яту світових поставок нафти.
Джерело: УНН.
