Старі мільярди видали за нові досягнення: скандал зі звітом БЕБ оголив хронічну хворобу правоохоронної системи. БЕБ спробував видати старі надходження до бюджету за досягнення у 2025 році, зазначивши у світі 3,8 млрд грн замість 47 млн грн. Через це у відомстві необхідно провести службове розслідування і притягнути винних до відповідальності.
Спроба Бюро економічної безпеки видати старі надходження до бюджету за результати роботи 2025 року викликала не лише критику з боку голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної Данила Гетманцева, а й поставила питання про відповідальність посадовців за поширення недостовірної інформації. Як пояснюють експерти, опитані УНН, практика маніпуляцій зі звітами не нова для України, але за неї повинна бути відповідальність.
БЕБ звинуватили у маніпуляції показниками
Під час заслуховування звіту БЕБ про результати роботи за 2025 рік голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев поставив під сумнів достовірність наведених бюро показників.
Ви не дасте мені збрехати, одним з перших на своєму каналі, публічно я висловлюю щиру подяку, БЕБ, якщо щось відбувається позитивне. Але якщо ви публікуєте, оголошуєте недостовірні дані, ви цим дискредитуєте і себе, і нас, і всю нашу справу. Так не може бути. Дивіться, ви зазначили в звіті, що за результатами 2025 року відшкодовано збитків державі грошима, тільки що Ви це підтвердили, на суму 3,8 мільярда гривень. Аналіз, проведений нами, вашої ж наданої нам інформації, свідчить про те, що 2,8-2,9 мільярда гривень – це взагалі не 2025 рік. Це з 2022 по 2024. Навіщо Ви пишете недостовірні дані в звіті БЕБ?
– запитав Гетманцев у керівництва, проте це запитання залишилося без відповіді.
За його словами, сума відшкодування у 2025 році становила лише близько 47 млн грн, а не 3,8 млрд грн, як намагалися запевнити в БЕБ.
Введення в оману парламенту та суспільства
На думку судді у відставці Олександра Ситникова, насамперед необхідно встановити, хто саме із посадовців БЕБ формував відповідні показники та чому до звіту потрапили дані, які викликали питання у парламентського комітету.
Тут має бути звернення до БЕБ щодо проведення службового розслідування, хто надавав такі дані, чому. Тобто, спочатку має бути службове розслідування, а потім дисциплінарна відповідальність
– зазначив Ситников.
Суддя у відставці зазначив, що маніпулювання даними Бюро економічної безпеки у звітності– це введення в оману не тільки профільного парламентського комітету, але і суспільства, адже це ж публічна інформація, яка повинна відповідати дійсності.
Водночас президент Всеукраїнської асоціації суддів у відставці Денис Невʼядомський вважає, що наслідки для керівництва Бюро економічної безпеки можуть бути значно серйознішими за дисциплінарну відповідальність. На його думку, йдеться про можливі службові правопорушення та навіть притягнення до кримінальної відповідальності посадовців БЕБ.
Це службові злочини. Окрім загальних статей за службове підроблення (ст. 366 ККУ) та зловживання владою (ст. 364 ККУ), у цьому випадку діють особливі норми: перешкоджання діяльності народних депутатів та комітетів (ст. 351 ККУ) – надання завідомо неправдивої інформації на запит чи під час звітування перед комітетом ВРУ карається штрафом, арештом або обмеженням волі на строк до трьох років
– пояснив Нев’ядомський.
Чому ніхто не відповідає за неправдиву статистику
Водночас колишній заступник директора ДБР Олександр Бабіков звертає увагу на фактичну відсутність персональної відповідальності за недостовірні звіти у правоохоронній системі. За його словами, практика прикрашання статистики існує десятиліттями і давно стала частиною бюрократичної культури.
Працівники правоохоронних органів, які звітують про свої карколомні успіхи, не несуть будь-якої відповідальності за достовірність інформації, яку вони оприлюднюють
– зазначив він.
Колишній посадовець ДБР звертає увагу, що керівники правоохоронних органів зазвичай намагаються користуватись колективною відповідальностю, аби мінімізувати персональні ризики.
Він завжди скаже: дивіться, мені на цьому документі перед тим, який я підписав, десять чоловік поставили свої візи, якими підтвердили достовірність інформації. Ну яку я маю нести відповідальність? Я ж довіряю своїм підлеглим працівникам
– пояснює Бабіков.
За словами Бабікова, питання завищення показників не є новим для України. Він нагадав, що в радянські часи та в перші роки незалежності України існувала навіть окрема кримінальна відповідальність за так звані “приписки”, тобто внесення недостовірних даних для покращення показників роботи підприємств та установ.
Раніше можна було притягнутися до відповідальності. Переважна більшість керівників правоохоронних органів опинилась би на лаві підсудних, якби досі таке було
– додав Бабіков.
БЕБ потребує перевірки
Скандал зі звітом став черговим ударом по репутації Бюро економічної безпеки, яке останнім часом регулярно опиняється у центрі уваги.
За інформацією Генерального прокурора Руслана Кравченка, у двох окремих кримінальних провадженнях викрито старшого детектива територіального управління БЕБ у Київській області та аналітика центрального апарату Бюро, які використовували службове становище для отримання неправомірної вигоди.
Один, за даними слідства, він вимагав 15 тисяч доларів у чоловіка, який раніше фігурував у справі щодо виготовлення та збуту підроблених грошей, за те, щоб не притягнути його повторно до кримінальної відповідальності. Інший – пообіцяв представниці підприємства посприяти у видачі ліцензії на зберігання пального через свої зв’язки у податковій службі за 2 тисячі доларів.
Система, яка має захищати економіку держави, не може бути місцем для тих, хто намагається використати посаду для власного збагачення
– зазначив генпрокурор Руслан Кравченко.
Народні депутати, опитані УНН, заявили про необхідність аудиту кримінальних проваджень, які розслідує БЕБ на предмет їх замовності. Вони також вказують на необхідність перезавантаження і очищення правоохоронного органу.
Показовим кейсом для перевірки законності кримінальних проваджень, які розслідує Бюро економічної безпеки, може стати низка кримінальних проваджень проти авіаперевізників. Як повідомляв УНН, БЕБ розслідує низку справ щодо щонайменше п’яти українських авіакомпаній, серед яких МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Ці авіаперевізники беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки саме за лізинг і в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці.
Саме на цій, не підкріпленій законодавством, правовій конструкції базуються кримінальні провадження за ухилення від сплати податків. Однак проблема полягає в тому, що така позиція суперечить як міжнародній практиці, так і судовим рішенням, які вже сформувалися в Україні.
Українські суди вже неодноразово розглядали аналогічні спори щодо оренди та лізингу транспортних засобів у нерезидентів і ставали на бік бізнесу, вказуючи, що лізинг транспорту – це не роялті.
Цю позицію поділяють і профільні юристи, податкові експерти та фахівці у сфері міжнародного оподаткування, опитані УНН. Вони наголошують, що міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет над внутрішніми трактуваннями податкових органів, а лізингові платежі за транспорт не можуть прирівнюватися до роялті.
Саме тому кримінальні провадження щодо авіакомпаній дедалі більше нагадують не боротьбу зі злочинами в економічній сфері, а спробу створити штучний податковий спір через механізми кримінального переслідування.
Джерело: УНН.
