Справа лікарів Odrex: кому вигідно, щоб докази не дослідили?. Без дослідження доказів у справі про смерть Аднана Ківана суд не може встановити, чи винні лікарі Odrex. Водночас численні клопотання сторони захисту вже понад вісім місяців не дозволяють перейти до ключового етапу розгляду справи.
Кримінальна відповідальність лікаря за ст. 140 Кримінального кодексу України можлива лише після детального дослідження доказів, медичної документації та висновків судово-медичних експертиз. Суд має встановити, чи існував причинний зв’язок між діями медиків та смертю пацієнта. Однак у резонансній справі лікарів приватної клініки Odrex цей процес, здається, намагаються відтягнути. Що відбувається на нинішньому етапі справи, читайте в матеріалі УНН.
Київський районний суд Одеси не зміг продовжити розгляд кримінальної справи щодо лікарів приватної клініки Odrex Віталія Русакова та Марини Бєлоцерковської, яких обвинувачують у неналежному виконанні професійних обов’язків медичними працівниками (ч. 1 ст. 140 КК України).
За версією слідства, після проведеної операції пацієнту Аднану Ківану, лікарі могли не призначити йому необхідну антибактеріальну терапію та неналежно відреагувати на післяопераційні ускладнення. За висновками судово-медичної експертизи це могло призвести до розвитку сепсису та смерті пацієнта. Обвинувачені лікарі своєї вини не визнають.
Однак перейти до перевірки цих обставин за понад 8 місяців розгляду суд не зміг. Причини на те – більше десятка клопотань від сторони захисту, які та подає чи не на кожному засіданні.
Як зазначає адвокат Олександр Марченко, для встановлення вини лікаря недостатньо самого факту смерті пацієнта. Суд має дослідити:
- наявність юридично визначеного професійного обов’язку діяти певним чином;
- фактичне порушення цього обов’язку – дією або бездіяльністю;
- тяжкі наслідки для пацієнта – розлад здоров’я або смерть;
- причинний зв’язок між порушенням і наслідком;
- суб’єктивну сторону у формі необережності – злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.
Якщо не доведений хоча б один із цих елементів, склад злочину відсутній. Тобто, без дослідження медичної документації, клінічних протоколів, висновків експертів та інших доказів суд не може ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Марченко також звертає увагу, що практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вже сформувала чіткий підхід до оцінки таких справ.
“Аналіз практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду показує стійку тенденцію до оцінки поведінки лікаря через призму того, як діяв би уважний, кваліфікований фахівець аналогічної спеціалізації за тих самих умов часу, ресурсів та інформації – по суті, стандарту розумного та добросовісного лікаря”, – зазначає юрист.
Як приклад адвокат наводить постанову Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі № 237/2797/16. У ній лікаря визнали винним за ч. 1 ст. 140 КК України після того, як було встановлено, що він не відреагував належним чином на скарги пацієнтки, не призначив необхідних обстежень і не залучив профільного спеціаліста, попри вимоги клінічного протоколу. Верховний Суд наголосив: при оцінці дій лікаря вирішальним є не сам факт тяжких наслідків, а те, чи мав уважний і кваліфікований фахівець за конкретних обставин розпізнати клінічні ознаки та діяти відповідно до професійних стандартів.
Джерело: УНН.
