Скорочення виробництва чи повне закриття – що чекає на малий бізнес влітку через енергодефіцит <p>Інвестиції бізнесу в сонячну генерацію частково пом’якшать ризики, але не вирішать проблеми для великих споживачів.</p>
Одним із реалістичних сценаріїв для малого та середнього бізнесу в Україні влітку 2026 року може стати повторення подій 2024-го, коли масовані атаки по енергетичній інфраструктурі фактично паралізували роботу підприємців у багатьох регіонах. Про це під час дискусії “Як обстріли енергосистеми впливають на роботу бізнесу?” заявив директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський, передає УНН.
Деталі
Експерт підкреслив, що зараз ринок живе у ситуації, де занадто багато невідомих, а тому будь-які “заспокійливі” прогнози більше схожі на фантастику, ніж реальність.
Ніхто не знає, що буде влітку, але повторення сценарію 2024 року, коли влітку, власне, найбільше були енергодефіцити станом на той час, а влітку 24-го року, і це дуже важко було, зокрема, для роздрібної торгівлі, де багато холодильників для окремих секторів, повторення цього в гіршому варіанті через руйнацію енергосистеми є абсолютно реальним варіантом, одним з реальних сценаріїв
– зазначив Гліб Вишлінський.
За його словами, важливо дивитися на літо не як на “легкий сезон” через зменшення потреб у опаленні, а як на період пікового навантаження, коли зростає споживання електроенергії через кондиціювання, роботу холодильного та торгового обладнання, логістику, виробничі процеси та сезонні послуги. Саме тому для бізнесу повторення енергодефіцитів може мати не менш болючі наслідки, ніж зимові кризи.
Окремо Вишлінський звернув увагу на те, що енергетична ситуація в Україні вже продемонструвала свою крихкість у січні та лютому: інтенсивні російські удари по об’єктах електроенергетики й теплоенергетики наклалися на період аномально холодної погоди. Таке поєднання одразу б’є по кількох фронтах: зростає попит, падає доступність генерації, ускладнюється балансування мережі, з’являються жорсткіші обмеження для споживачів.
І хоча і бізнес, і громадяни, як наголосив експерт, уже неодноразово демонстрували витривалість і здатність адаптуватися, у них досі є велика потреба у матеріальних ресурсах для підтримки життєдіяльності.
Адже у кризовій ситуації виживає й пристосовується той, хто має запас міцності: гроші на резервні рішення, альтернативні ланцюги постачання, можливість переналаштувати виробництво чи графіки роботи, а також доступ до кредитування або донорських програм. Для багатьох ФОП і невеликих компаній в Україні наразі це складнодосяжні рішення.
У цьому контексті Вишлінський описав базовий сценарій для малого бізнесу влітку 2026 року: підприємства зі слабшою бізнес-моделлю можуть опинитися перед вибором без оптимістичних варіантів. Частина буде змушена йти на “канікули” в періоди найжорсткіших обмежень, щоб не працювати в мінус, а частина може остаточно зупинити діяльність.
Найуразливішими традиційно залишаються сегменти, де стабільне електропостачання – технічна необхідність. Йдеться про роздрібну торгівлю з холодильним обладнанням, заклади харчування, пекарні, невеликі виробництва з безперервними циклами, сфера послуг із прив’язкою до електроінструменту та ІТ-інфраструктури.
Водночас експерт визнав: є фактори, які можуть дещо пом’якшити ризики, порівняно з 2024 роком. Зокрема, після важкого літа 2024-го багато підприємців почали інвестувати у власну енергонезалежність. Найчастіше йдеться про відновлювальні джерела енергії, передусім сонячну генерацію, інколи у зв’язці з накопичувачами або гібридними рішеннями.
Я думаю, що може в цьому плані літо бути і легшим
– сказав директор ЦЕС.
Але, як уточнив Вишлінський, тут є принципова нерівність: енергостійкість бізнесу значною мірою залежить від масштабу. Якщо умовний регіональний виробник чаїв може відносно швидко встановити кілька десятків кіловат сонячних панелей, батареї та інвертори, оптимізувати графік і “пережити” відключення, то великі промислові споживачі так не працюють. Їхні потреби вимірюються зовсім іншими обсягами, а технологічні лінії часто не можна вимкнути на дві години, не знищивши продукцію або не поставивши під ризик обладнання.
Я згадав про ті виклики, які стоять перед великими споживачами електроенергії. Напевне, тільки ми, економісти про них згадуємо. Бо генератор ти не прикрутиш до “Криворіжсталі” (металургійний комбінат “АрселорМіттал Кривий Ріг” – ред.)
– пояснив експерт.
Таким чином, бізнес в Україні наразі знову опинився в нерівному становищі. Для малих підприємців типовий набір рішень – це генератор, інвертор, акумулятори, сонячні панелі, перенесення роботи на “світлі години”, мінімізація втрат від простою.
Для великої промисловості питання стоїть інакше: потрібні значні обсяги стабільної генерації, гарантований доступ до мережі, прогнозовані графіки, можливість планувати виробництво та логістику. Інакше наслідки можуть проявлятися в скороченні змін, “просіданні” експорту, зупинці окремих агрегатів і ланцюговій реакції по суміжних секторах.
Нагадаємо
Енергокриза 2025–2026 років вже змусила українські компанії скорочувати виробництво та переглядати графіки роботи. Малий бізнес опинився у найвразливішій позиції, а ціни на електроенергію, за наявними оцінками, зросли на 60%.
Источник: УНН
