Штучний інтелект – один з ключових інструментів сучасноі української дипломатії: Вадим Попко<p>Професор Вадим Попко висвітлив роль штучного інтелекту в українській дипломатії, посилаючись на студентські роботи. Молодь
пропонує інституціоналізувати протидію дезінформації та впровадити етичні механізми ШІ.</p>
Штучний інтелект (ШІ) перетворюється на потужний інструмент сучасної української дипломатії, допомагаючи боротися з дезінформацією та захищати національні інтереси в умовах гібридної війни. Про це пише у своєму блозі на РБК-Україна Вадим Попко, професор Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка, передає УНН.
На основі аналізу студентських робіт на II-му Всеукраїнському конкурсі есе на тему “Сучасна українська дипломатія: синергія людського та штучного інтелекту на захисті національних інтересів” автор звертає увагу на інноваційні ідеї молоді для інтеграції ШІ в дипломатичну практику.
Зокрема йдеться про інтерес студентів до гібридної інформаційної війни та до теми фейкових новин, які країна агресор розповсюджує про Україну. Попко наголошує, що висновок студентів одностайний: Україна повинна перейти від ситуативної до інституційної технологічної моделі протидії дезінформації.
“Для цього нам потрібні зміни в освітніх програмах, якісно нові аналітичні центри, використання усього потенціалу ШІ та розвиток стратегічних комунікацій. В умовах гібридної війни це є не просто важливим, а критично необхідним для зміцнення національної безпеки”, – зазначає професор.
Він підкреслює, що учасники конкурсу вже знаються на вітчизняних ініціативах цифрової трансформації дипломатії і як один з прикладів наводять ШІ-аватар “Вікторія ШІ” , створений МЗС України для консультацій та надання консульських коментарів. Також Вадим Попко звернув увагу, що студенти актуалізують питання необхідності запровадження “Data Embassy” для захисту даних, подібно до естонської моделі, та міжуніверситетську мережу “CheckUA” для OSINT і медіааналізу. Ці ініціативи, на думку професора, допоможуть посилити кібернетичну безпеку країни.
Вадим Попко зауважує, що конкурсанти особливу роль приділяють етичним аспектам ШІ через брак прозорості та ризики упередженості роботи алгоритмів. До прикладу, переможниця конкурсу Катерина Машошина, студентка 4-го курсу Навчально-наукового Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т.Г. Шевченка запропонувала створити “етичне квантове дзеркало” для вирішення цього питання. Його суть полягає у тому, що система блокує маніпуляції ще до людського втручання.
“Фіксація кожної змінної, лінії коду та рішення дійсно здатне виступити запобіжником упередженостей і маніпуляцій і, під час виникнення “когнітивного дисонансу” це спрацює як “червоний прапорець” задля подальшого негайного втручання людини. Таким чином, людський інтелект залишається на першому місці” – цитує роботу переможниці Вадим Попко.
Професор вважає, що студентські ідеї можуть лягти в основу дорожньої карти для Офісу Президента України, МЗС та закладів вищої освіти для створення сучасної етичної ШІ-дипломатії, інституціоналізації цифрових інструментів та формування нового покоління українських дипломатів.
Источник: УНН
