Верховна Рада ухвалила закон проти незаконних операцій із картками, рахунками та гаманцями. За дроп-схеми передбачено до 170 тисяч гривень штрафу або 6 років ув’язнення.
Верховна Рада ухвалила закон, який посилює кримінальну відповідальність за незаконні операції з банківськими картками, рахунками та електронними гаманцями. Документ передбачає штрафи до 170 тисяч гривень та позбавлення волі до шести років за організацію і використання так званих дроп-схем. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу парламенту.
Деталі
Парламент 28 жовтня ухвалив в цілому законопроєкт №16013, спрямований на посилення захисту коштів громадян від фінансового та кібершахрайства. Відповідне рішення підтримали 270 народних депутатів.
Законопроєкт ініціював свого часу президент України Володимир Зеленський. Він передбачає зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України. Зокрема, встановлює окрему кримінальну відповідальність за передачу, придбання, зберігання та використання платіжних інструментів і доступу до банківських рахунків із метою вчинення шахрайства або інших кримінальних правопорушень.
Які зміни передбачає закон
Одне з його ключових завдань – протидія діяльності так званих дропів (осіб, через банківські рахунки яких зловмисники проводять незаконні фінансові операції, – ред.). Ухвалений документ оновлює статтю 200 Кримінального кодексу України, яка регулює відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами, документами на переказ коштів та засобами доступу до банківських рахунків.
Зокрема, кримінальна відповідальність передбачається за привласнення або викрадення платіжних інструментів, заволодіння ними шляхом обману чи зловживання довірою, а також за інші способи їх незаконного отримання.
Крім того, Кримінальний кодекс доповнили новою статтею 200-1, яка встановлює відповідальність за передачу, отримання, придбання, зберігання чи збут платіжних інструментів, персональних даних доступу до рахунків та електронних гаманців із метою здійснення злочинних операцій.
Водночас закон розмежовує відповідальність осіб, які свідомо передають власні платіжні інструменти для незаконних операцій, та учасників схем із придбання і розповсюдження чужих банківських карток.
Штрафи та ув’язнення: яке покарання загрожуватиме порушникам
За передачу власної банківської картки або іншого платіжного інструменту з метою вчинення шахрайства іншими особами передбачено штраф від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У грошовому еквіваленті це становить від 5100 до 17 тисяч гривень.
Суворіше покарання встановлюється за отримання, придбання, зберігання, збут або передачу чужих платіжних інструментів для здійснення шахрайських операцій.
За такі дії передбачено:
- штраф від 51 до 85 тисяч гривень;
- обмеження волі на строк до трьох років;
- позбавлення волі на строк від двох до чотирьох
років.
За повторне вчинення відповідних правопорушень або їх скоєння організованою групою встановлюється штраф від 85 до 170 тисяч гривень або позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.
Але закон передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вперше вчинила правопорушення, пов’язане з передачею власного платіжного інструменту, добровільно повідомила про це правоохоронців та активно сприяла розкриттю і припиненню злочину.
Окремі зміни стосуються застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб, якщо їхня діяльність пов’язана з відповідними правопорушеннями.
Що таке дроп-рахунки та як їх використовують шахраї
Дропами називають осіб, чиї банківські картки або рахунки використовуються для отримання, переказування чи виведення коштів, зокрема отриманих злочинним шляхом. Зазвичай організатори шахрайських схем пропонують громадянам грошову винагороду за передачу банківської картки, реквізитів рахунку або доступу до мобільного банкінгу. Після цього через такі рахунки проводяться фінансові операції, які дозволяють приховати рух коштів та ускладнити встановлення їхніх кінцевих отримувачів.
В окремих випадках людей залучають до подібних схем під виглядом легального працевлаштування, пропонуючи роботу з переказуванням грошей між рахунками.
Як зазначалося під час підготовки законопроєкту, мережі номінальних платіжних рахунків набули системного характеру та стали частиною інфраструктури економічної, наркотичної та кіберзлочинності. Тому нові положення мають створити правові механізми для притягнення до відповідальності учасників таких схем ще на етапі передачі або придбання засобів доступу до коштів.
Чи загрожує покарання звичайним власникам банківських карток
Важливий аспект нового законодавства – питання відповідальності громадян, які передають свої платіжні інструменти іншим особам. Сам факт використання банківської картки родичем або знайомим не означає автоматичного настання кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень ухваленого закону, йдеться про передачу платіжного інструменту або доступу до рахунку саме з метою вчинення шахрайства чи іншого кримінального правопорушення.
Водночас експерти Центру політико-правових реформ попереджали, що через новий закон до кримінальної відповідальності можуть притягнути навіть тих людей, які стали учасниками шахрайських схем, не знаючи про це, оскільки їх ошукали. Зокрема, правозахисники зазначали, що громадяни можуть погоджуватися на переказування коштів або надання доступу до рахунків, не розуміючи їхнього справжнього призначення. Крім того, фахівці висловлювали зауваження щодо широти формулювання про використання платіжних інструментів для вчинення інших кримінальних правопорушень, що, на їхню думку, може створювати ризики неоднозначного тлумачення норм.
Скільки українці втрачають через банківських шахраїв
Необхідність посилення боротьби з фінансовим шахрайством підтверджує статистика Національного банку України. За даними регулятора, у 2025 році кількість незаконних дій та шахрайських операцій із платіжними картками, внаслідок яких були завдані збитки, скоротилася на 5% порівняно з попереднім роком – до 256 тисяч випадків. Однак загальна сума втрат громадян та інших користувачів платіжних карток зросла на 24% і сягнула 1,4 млрд гривень. Середня сума однієї шахрайської операції становила 5536 гривень.
Одним із найпоширеніших інструментів злочинців залишається соціальна інженерія, коли шахраї під різними приводами переконують громадян самостійно повідомляти реквізити карток, паролі, коди підтвердження або надавати доступ до банківських застосунків. Проте саме дроп-рахунки дозволяють зловмисникам переміщувати отримані кошти через рахунки третіх осіб, ускладнюючи їх відстеження.
Європейські стандарти боротьби з фінансовим шахрайством
Ухвалення закону №16013 також пов’язане з виконанням євроінтеграційних зобов’язань України. Документ спрямований на імплементацію положень Директиви Європейського Союзу 2019/713 щодо боротьби із шахрайством та підробленням безготівкових платіжних засобів.
Європейське законодавство передбачає криміналізацію низки незаконних дій із платіжними інструментами, зокрема їх викрадення, підроблення, незаконного придбання та використання. Відповідні зміни також передбачає Дорожня карта з питань верховенства права, яка охоплює заходи щодо протидії організованій злочинності та кіберзлочинності.
Очікується, що нові кримінально-правові механізми дозволять правоохоронним органам ефективніше розслідувати фінансові злочини та притягувати до відповідальності учасників схем із використанням чужих банківських рахунків.
Джерело: УНН.
