Річниця підриву Каховської ГЕС – як катастрофа змінила південь України. Через підрив ГЕС південь втратив 18 кубокілометрів води та систему зрошення. Токсичні відкладення на дні загрожують екології регіону десятиліттями.
6 червня — чергова річниця підриву Каховської гідроелектростанції. Руйнування греблі стало однією з найбільших техногенних та екологічних катастроф, спричинених російською агресією проти України. Її наслідки досі відчувають жителі півдня. Не минула вона безслідно і для екосистеми Дніпра, Чорного моря та територій, які залежали від Каховського водосховища.
Про те, чому Каховська катастрофа не обмежується лише втратою водних ресурсів, які загрози вона становить для ґрунтів, водойм, тварин і здоров’я людей та як їм протидіяти, УНН поговорив з лідеркою екологічного руху Let’s do it, Ukraine Юлією Мерхель.
Екологиня одразу закцентувала на такому:
Каховська катастрофа — це не лише про втрату води. Ми отримали величезний відкритий майданчик донних відкладень, які десятиліттями накопичували важкі метали та токсичні речовини
Як підрив Каховської ГЕС вплинув на південь України
Юлія Мерхель пояснила: після руйнування греблі південь України втратив як водосховище, так і частину системи життєзабезпечення. Адже його басейн був джерелом питної води для мільйонів людей, забезпечував промисловість, енергетичні об’єкти та одну з найбільших систем зрошення в країні.
За словами фахівчині, після знищення греблі ми втратили приблизно 18 кубічних кілометрів прісної води. Це стало критичним ударом для регіону, де вода була основою для функціонування громад, підприємств та аграрного сектору.
“Фактично, весь південний регіон втратив не просто водосховище, а цілу систему життєзабезпечення. Каховське водосховище було джерелом питної води для мільйонів людей і забезпечувало роботу промисловості, охолодження енергетичних об’єктів і функціонування найбільшої в Україні системи зрошення”, — сказала вона.
Наслідки затоплення для людей та населених пунктів
Першими наслідки катастрофи відчули мешканці затоплених населених пунктів. Частина громад втратила житло, доступ до базової інфраструктури, стабільного водопостачання та безпечних умов життя. Для регіонів, які й до цього перебували під постійною загрозою обстрілів, руйнування ГЕС стало додатковим фактором гуманітарної кризи.
Особливо складною залишається ситуація з питною водою. За словами Мерхель, проблеми водопостачання для громадян Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей досі надзвичайно серйозні.
“Зараз у нас постає питання: перший пріоритет — це забезпечення громадян питною водою і водою для життєдіяльності. Потім вже це питання аграріїв”, — підкреслила вона.
Екологічні наслідки знищення Каховської ГЕС
Екологічні наслідки підриву окупантами Каховської ГЕС — поліфакторні та довготривалі. Після різкого зниження рівня води загинула велика кількість риби, безхребетних та інших водних організмів. Забруднені донні відкладення, мул, залишки побутових відходів та токсичні речовини були винесені вниз за течією Дніпра і потрапили до Чорного моря.
Співрозмовниця УНН наголошує, що частина забруднювачів може залишатися в довкіллі десятиліттями. Вони впливають на воду, ґрунти, рибу та можуть потрапляти в організм людини через харчовий ланцюг.
“Деякі токсичні речовини розкладаються в природному середовищі 10–12 років, деякі можуть розкладатися до 100 років. І, звичайно, це впливає на нас як на людей, на наше здоров’я, і через харчовий ланцюжок може потрапляти до нашого організму”, — пояснила експертка.
Для ґрунтів наслідки різняться залежно від території. На затоплених землях вже фіксували замулення, накопичення забруднювачів, локальне засолення та пошкодження родючого шару. Це прямо вплинуло на можливість подальшого використання земель у сільському господарстві.
Що відбувається з Каховським водосховищем після катастрофи
Після зникнення значної частини води на території колишнього водосховища почали формуватися нові природні комплекси. Науковці фіксують активне заростання осушених ділянок. Частина екологів розглядає цей процес як повернення до природних ландшафтів, які існували до створення Каховського водосховища.
“На колишньому дні почали формуватися нові природні комплекси, і науковці фіксують активне заростання осушених територій. Тобто ми повертаємося до нашого природного лугу, який був перед тим, як там зробили Каховське водосховище”, — сказала Юлія Мерхель у розмові з журналістами УНН.
Водночас це не скасовує масштабу катастрофи. Зміна екосистем означає також зміну аграрної моделі півдня України. Фахівчиня пояснила, що регіон уже не зможе функціонувати за старими підходами.
“Ми вже ніколи не будемо вирощувати стільки полуниці, кавунів та інших продуктів, які споживали самі українці і які йшли за кордон. Тобто південь зміниться””, — зазначила вона.
Джерело: УНН.





