Комітет повернув авторам три постанови про скасування бюджетних висновків-2027. Рішення не змінює проєкт бюджету та не скасовує його перше читання.
Регламентний комітет Верховної Ради 9 листопада розглянув три проєкти постанов, якими народні депутати запропонували скасувати результати голосування за бюджетні висновки до проєкту державного бюджету України на 2027 рік. Усі три ініціативи комітет вирішив повернути авторам без внесення до порядку денного сесії та розгляду в парламентській залі.
УНН пояснює читачам можливі наслідки рішення.
Три постанови щодо одного голосування: що про них відомо
До порядку денного засідання Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради включили три документи. Перший під номером №16000/П-П подала Ірина Геращенко. Другий — №16000/П-П1 — зареєстрував Артур Герасимов. А третій — №16000/П-П2 — внесла Софія Федина. Усі документи зареєстрували 30 жовтня, через два дні після остаточного голосування за бюджетні висновки.
Предмет усіх трьох ініціатив однаковий: скасування рішення Верховної Ради від 28 жовтня про ухвалення в цілому постанови №16000/П “Про висновки та пропозиції до проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік”. Цей документ визначає рекомендації парламенту до другого читання бюджету.
У картках усіх трьох проєктів на сайті парламенту вже зазначили висновки головного комітету від 9 листопада: повернути документи суб’єктам законодавчої ініціативи без включення до порядку денного та пленарного розгляду.
Чому висновки комітету настільки важливі для держкошторису
28 жовтня Верховна Рада підтримала постанову №16000/П у цілому 239 голосами. Напередодні, 27 жовтня, документ ухвалили за основу. За спеціальною бюджетною процедурою ухвалення постанови з висновками і пропозиціями означає, що проєкт закону про держбюджет пройшов перше читання. Відтак уряд отримав основу для доопрацювання документа.
За даними парламентського Комітету з питань бюджету, до проєкту надійшло 5236 депутатських пропозицій, із яких підготували 90 узагальнених бюджетних висновків. Голова комітету Роксолана Підласа повідомила, що реалізація всіх поданих поправок потребувала б додаткових 13,5 трлн грн. Це більше за видатки, заплановані на весь 2027 рік.
Серед пропозицій бюджетного комітету були такі:
- підвищення грошового забезпечення військовослужбовців;
- збільшення державних гарантій для підприємств оборонно-промислового комплексу до 60 млрд грн;
- додаткові кошти на ліки від рідкісних захворювань;
- житло для внутрішньо переміщених осіб;
- підтримка аграріїв.
Також були пропозиції зараховувати 4% ПДФО до бюджетів громад, розширити страхування воєнних ризиків і переглянути фінансування окремих програм (зокрема “Національного кешбеку”).
Які суми заклали в проєкт держкоштрису на 2027 рік
За інформацією Міністерства фінансів, у поданому урядом проєкті бюджету на 2027 рік доходи передбачені на рівні 5 трлн 648 млрд грн, а видатки — 7 трлн 272 млрд грн. Порівняно з планом на 2026 рік зі змінами доходи мають зрости на 8,7%, а видатки — на 13,5%.
Найбільшим пріоритетом залишаються безпека та оборона: на них передбачено 4 трлн 885 млрд грн. Це понад дві третини загального обсягу запланованих видатків і на 517,9 млрд грн більше, ніж у плані на 2026 рік зі змінами.
На соціальні виплати та заходи Міністерства соціальної політики заплановано 540,3 млрд грн. Для покриття фінансових потреб держави у 2027 році уряд також розраховує на міжнародну підтримку обсягом 52,6 млрд доларів.
Чи може суперечка між можновладцями затримати ухвалення бюджету
Безпосередньо рішення Регламентного комітету від 9 листопада не змінює показників проєкту бюджету і не скасовує першого читання. Оскільки три постанови рекомендували повернути авторам, ухвалені 28 жовтня бюджетні висновки залишаються орієнтиром для роботи уряду над наступною редакцією законопроєкту.
Іншим був би сценарій, за якого Верховна Рада сама скасувала б своє рішення щодо бюджетних висновків. Тоді виникли б питання про необхідність нового погодження парламентських пропозицій, подальшу процедуру першого читання та можливий вплив на календар розгляду кошторису. Однак цього не сталося.
Питання ж термінів особливо чутливе для бюджету воєнного часу. Адже Кабмін має встигнути узгодити потреби оборони, соціальних виплат, відновлення та інших напрямів із реальними доходами й можливостями залучення зовнішнього фінансування. Затягування бюджетної процедури створює додаткову невизначеність для державних розпорядників коштів та місцевих бюджетів, які планують власні видатки на наступний рік.
Наразі залишається лише чекати наступного визначального етапу — оприлюднення доопрацьованого урядом проєкту, порівняльних таблиць щодо врахування бюджетних висновків і його розгляд у другому читанні. Саме тоді стане зрозуміло, які з депутатських пропозицій відобразяться у реальних бюджетних цифрах.
Джерело: УНН.
