Правовий парадокс або як Верховний Суд по різному застосував одну і ту саму норму закону в аналогічних справах<p>Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув дві схожі справи щодо банків "Конкорд" та "Місто Банк",
застосувавши одну норму права, але трактував її по-різному. Це викликає питання щодо неупередженості розгляду та позбавляє
акціонерів "Конкорду" доступу до правосуддя.</p>
На розгляді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду перебували дві практично ідентичні справи щодо банків “Конкорд” та “Місто Банк”. В обох випадках колегія суддів застосувала одну й ту ж норму права, однак по різному її трактувала, що породжує багато запитань щодо неупередженості розгляду справ, пише УНН.
Справа “Місто Банку”
Так, 28 липня 2025 року колегія суддів на чолі з суддею-доповідачем Олександром Стародубом розглянула в порядку письмового провадження справу ПАТ “Місто Банк”. До складу колегії також увійшли судді Семен Стеценко та Альберт Єзеров. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали протиправними та скасували рішення Національного банку України щодо визнання “Місто Банку” неплатоспроможним, позбавлення його банківської ліцензії та виведення з ринку. Національний банк України та Фонд гарантування вкладів не погодилися з цими рішеннями і подали касаційні скарги до Верховного Суду, в яких просили скасувати рішення судів попередніх інстанцій і закрити провадження.
Суд став на бік НБУ та ФГВФО, але в обґрунтуванні свого рішення зазначив, що позов акціонерів “Місто Банку” відповідав вимогам Кодексу адміністративного судочинства (КАС).
“Покликання Фонду в обґрунтування доводів касаційної скарги на те, що провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 590-IX є безпідставним, оскільки вимоги позивача відповідають нормам частин сьомої – десятої статті 266-1 Кодексу адміністративного судочинства України і провадження у цій справі розпочате уже після набрання чинності Законом № 590-IX”, – зазначено у рішенні суду.
Справа “Конкорду”
Справу АТ “АКБ “Конкорд” колегія суддів розглянула також у порядку письмового провадження 30 липня 2025 року. Суддею-доповідачем у справі був Семен Стеценко, який входив до колегії суддів, що розглядала справу “Місто Банку”.
У справі “Конкорду” колегія суддів також застосувала статтю 266-1 Кодексу адміністративного судочинства України. Попри те, що справи обох банків майже ідентичні, застосування норми КАС виявилося повністю протилежним.
“Враховуючи мету звернення позивача з даним позовом, Суд звертає увагу, що задоволення вимог про визнання протиправним рішення Правління НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не здатне відновити прав позивача, та суперечитиме приписам пункту 3 частини девʼятої статті 266-1 КАС України”, – йдеться у рішенні.
Як і у випадку з “Місто Банком” провадження у справі “Конкорду” Верховний Суд також закрив, а рішення попередніх інстанцій скасував навіть не дослідивши справу по суті. Тобто колегія суддів не надала правову оцінку рішенням судів, якими рішення НБУ щодо виведення “Конкорду” з ринку були визнані незаконними.
Феміда не сліпа?
Аналіз обох постанов показує, що Верховний Суд з різницею у два дні постановив два рішення, в яких по-різному трактував одну й ту ж норму права. На думку співзасновинці банку “Конкорд” Олени Сосєдки, це може свідчити про упередженість колегії.
“Особливо вражає, що Верховний Суд проігнорував власну ж практику в аналогічних справах. Ба більше — суддя-доповідач у справі “Конкорду” всього за два дні до цього брав участь у розгляді справи іншого банку… і там ухвалив протилежне рішення. Це вже нагадує анекдот:
— Скільки буде 7×8?
— А ми купуємо чи продаємо?
Усі ці факти свідчать про заангажованість рішення”, – повідомила Олена Сосєдка на своїй сторінці у Facebook.
Не додає впевненості в обʼєктивності рішення Верховного суду й той факт, що колегія суду у постанові прямо вказала, що жоден з судів в Україні не може розглядати позов “Конкорду” щодо неправомірності рішень НБУ щодо виведення банку з ринку.
“У цій постанові Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виклав правовий висновок про те, що згідно з особливостями правового регулювання спірних правовідносин вимога колишнього акціонера неплатоспроможного банку (в даному випадку – ліквідованого банку), не підлягають розгляду як в порядку адміністративного, так і в порядку господарського судочинства, й за суб`єктним складом учасників правовідносин не підпадають під юрисдикцію цивільного суду. Тобто такі вимоги не підлягають розгляду жодним судом”, – йдеться у постанові.
Опитані УНН юристи вказають на те, що таким чином акціонерів банку “Конкорд” позбавили конституційного права на справедливий суд.
Додамо
Попри війну в Україні процес виведення банків з ринку не зупинився. Так, з 24 лютого 2022 року ліквідацію було розпочато щодо 8 банків. 2023 року вперше в Україні під ліквідацію і позбавлення ліцензії потрапили не лише банки-банкрути, а й прибуткові установи – ідеться про банк “Конкорд”. Як заявляла Олена Сосєдка, на момент оголошення регулятором рішення про ліквідацію банку високоліквідних активів у фінустанові вистачало, аби провести всі необхідні виплати за 2-3 тижні. Але процес ліквідації банку жорстко зарегульовано законодавчо і загалом може тривати до трьох років.
Источник: УНН
