Податки, митниця і реформи: що Україна має виконати для отримання €90 млрд від ЄС. Зеленський вніс до Ради меморандум про позику на 90 мільярдів євро. Для отримання коштів Україна має змінити податки та митне законодавство.
У Верховній Раді з’явився внесений президентом України проєкт закону щодо ратифікації Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом у межах Ukraine Support Loan. Документ стосується макрофінансової допомоги Україні в рамках ширшої позики ЄС до 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яка має погашатися коштом репарацій від росії.
Що потрібно виконати Україні аби отримати ці кошти, розбирався УНН.
Деталі
Документ не передбачає одномоментного перерахування Україні всієї суми у 90 млрд євро. Він — частина механізму Ukraine Support Loan і визначає умови отримання макрофінансової допомоги ЄС у сумі до 8,35 млрд євро.
У тексті зазначено, що Регламент ЄС 2026/467 запроваджує посилену співпрацю щодо створення позики на підтримку України на 2026 та 2027 роки у розмірі до 90 млрд євро. Позика доступна до 31 грудня 2027 року. Її мета — підтримати макрофінансову стабільність України, послабити зовнішні та внутрішні фінансові обмеження і доповнити інші програми ЄС, міжнародних фінансових інституцій та донорів.
Окрема макрофінансова допомога, передбачена меморандумом, має виплачуватися трьома траншами. Орієнтовний розмір першого траншу становить 3,2 млрд євро, другого — 3,7 млрд євро, третього — 1,45 млрд євро. Перший транш можуть виплатити лише після того, як угода про позику стане чинною. Другий і третій — не раніше ніж через три місяці після попередньої виплати.
Кожен транш можуть перерахувати однією або кількома частинами. Рішення про суму, строки та кількість частин ухвалюватиме Єврокомісія. Усі частини траншів мають виплатити офіційному Києву до 31 грудня 2028 року. Якщо потреби України у фінансуванні суттєво зменшаться, Єврокомісія може скоротити невиплачену суму допомоги або скасувати її.
Які умови передбачає проєкт меморандуму з ЄС
Аби отримати всі 3 транші допомоги, Україна має дотримуватися ефективних демократичних механізмів, багатопартійної парламентської системи, верховенства права і прав людини, зокрема прав осіб, які належать до меншин. У документі окремо зазначили, що підтримка верховенства права включає боротьбу з корупцією.
Крім того, виплати залежать від позитивної оцінки Єврокомісії щодо виконання макроекономічних і структурних умов, визначених у додатку до меморандуму. Ще одна умова — відсутність негативної оцінки у сфері антикорупційних зобов’язань України в межах інших програм підтримки ЄС або МВФ.
Перед кожною виплатою українська влада має надати Єврокомісії документи, які підтверджують виконання умов. Комісія перевірятиме їх, за потреби консультуватиметься з міжнародними організаціями та може враховувати безпекову ситуацію і її вплив на Україну.
Податки, митниця і держфінанси: які умови для отримання першого траншу поставили Україні
Для першого траншу Україна має виконати рішення у трьох блоках:
- мобілізація внутрішніх доходів;
- ефективність державних видатків;
- управління державними фінансами.
Серед умов — подання до Верховної Ради законопроєкту про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, крім товарів для потреб безпеки та оборони. Також потрібно подати законопроєкт про запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.
Окремо передбачено ухвалення Радою закону про продовження на три роки військового збору на рівні 5%. У документі зазначили, що це має забезпечити щонайменше 140 млрд грн додаткових надходжень на рік.
Кабмін своєю чергою має затвердити порядок розробки, моніторингу та оцінки стратегій державних інвестицій.
Крім того, Україна повинна прийняти й опублікувати оновлену Стратегію управління державними фінансами, подати новий Митний кодекс до Кабміну для узгодження з Митним кодексом ЄС і призначити нового постійного голову Державної митної служби.
Другий транш: ширший пакет реформ як умова отримання позики від союзників
Для другого траншу Україна має подати зміни щодо узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС про боротьбу з ухиленням від сплати податків. Рада повинна ухвалити зміни про оподаткування доходів через цифрові платформи та закон про скасування податкового звільнення міжнародних посилок.
Серед умов також — створення системи оцінки майна, дорожня карта ДПС щодо управління ризиками з ПДВ та план підвищення податкової дисципліни. У сфері публічних інвестицій передбачено створення єдиної інформаційної екосистеми з інтеграцією систем DREAM, державного бюджету, LOGICA, Prozorro і Казначейства.
Документ також вимагає ухвалення Бюджетної декларації на 2027-2029 роки з базовим сценарієм, сценарієм активної політики, оцінкою макроекономічних припущень і додатком щодо проєктів публічних інвестицій.
Кабмін має визначити сфери огляду витрат держбюджету у 2026 році, зокрема житлову, регіональну та ветеранську політику.
Для митниці проєкт угоди передбачає оновлений план цифрового розвитку до 2030 року, а Верховна Рада має призначити трьох відсутніх експертів до комісії з відбору членів правління Рахункової палати.
Третій транш: пільгове оподаткування, ПДВ і закупівлі як основні вимоги ЄС
Найбільший перелік умов стосується третього траншу. Україна має подати законопроєкт про реформування пільгового податкового режиму, який повинен забезпечити щонайменше 70 млрд грн додаткових надходжень на рік. У документі окремо згадали заходи проти штучного дроблення бізнесу, обмеження повторного переходу на спрощену систему, диференційовані ставки для платників єдиного податку третьої групи та кроки для узгодження з правилами ЄС щодо ПДВ.
Також Рада має ухвалити закон про спрощення адміністрування ПДВ для ФОПів. Ідеться про квартальну звітність замість щомісячної, щомісячні податкові накладні замість щоденних, попередню податкову декларацію для ФОПів і спрощення розблокування податкових накладних.
Окремо передбачили узгодження корпоративного оподаткування з європейськими правилами, підготовку довгострокових прогнозів витрат на пенсійне забезпечення разом зі Світовим банком, МВФ і службами Єврокомісії, а також пояснення у проєкті держбюджету на 2027 рік, як результати огляду витрат враховані у бюджеті.
У сфері закупівель Україна має розробити нову Стратегію публічних закупівель на 2027-2030 роки та концептуальну записку щодо закону про оборонні закупівлі, який має наблизити українську базу до права ЄС. У сфері аудиту передбачено розмежування інспекції та аудиту в Держаудитслужбі, створення 10 нових аудиторських комітетів і перегляд національного стандарту внутрішнього аудиту.
Хто буде контролювати виконання Києвом умов
Меморандум передбачає постійний моніторинг з боку Єврокомісії. Україна має надавати інформацію про економічну і фінансову ситуацію та прогрес структурних реформ. Комісія або уповноважені експерти можуть проводити операційні оцінки адміністративних процедур і фінансових схем, пов’язаних з управлінням допомогою ЄС.
Мінфін і НБУ мають регулярно подавати дані щодо ВВП, зайнятості, безробіття, доходів і видатків сектору державного управління, дефіциту бюджету, державного боргу, залишку коштів на єдиному казначейському рахунку, інфляції, платіжного балансу, резервів і курсу гривні до євро та долара.
Меморандум з ЄС: що про нього необхідно знати
У документі зазначено, що Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової програми для України підписали у Брюсселі 20 травня 2026 року та у Києві 27 травня 2026 року. Від України свій підпис поставив міністр фінансів Сергій Марченко, від ЄС — член Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. Національний банк України виступає агентом позичальника, підписантом від НБУ зазначений голова Нацбанку Андрій Пишний.
Меморандум набирає чинності після підписання всіма сторонами або після отримання кредитором юридичного висновку Міністерства юстиції України про виконання необхідних конституційних і законодавчих вимог.
Фактично документ визначає не лише фінансовий графік, а й перелік податкових, митних, бюджетних та антикорупційних умов, від яких залежатиме доступ України до коштів у межах європейської позики.
Що ж стосується проєкту меморандуму, який вніс до парламенту Володимир Зеленський, то документ уже зараз має розглянути Комітет ВРУ з питань євроінтеграції. Після цього його відправлять до сесійної зали на голосування. Для ратифікації потрібно, щоб проєкт меморандуму набрав понад 226 голосів народних обранців.
Джерело: УНН.
