Партнери України по антибалістичній програмі Freyja працюють над її реалізацією 24/7 – CEO Fire Point. Антибалістична система Freyja матиме відкриту архітектуру та щонайменше два варіанти кожної критично важливої підсистеми.
Більшість європейських компаній, залучених до реалізації антибалістичної програми Freyja, працюють над проєктом за українськими часовими рамками – 24/7. Про це заявила СЕО провідної української оборонної компанії Fire Point Ірина Терех під час панельної дискусії в рамках Міжнародної виставки оборонної промисловості MSPO у Польщі, передає кореспондент УНН.
Ірина Терех повідомила, що напередодні повернулася з Осло, де відбулося засідання керівного комітету з компаніями, які беруть участь у проєкті Freyja. Такі зустрічі проводяться регулярно для координації роботи на високому рівні.
“Це свого роду оновлення інформації на дуже високому рівні. І що мені особливо подобається — більшість учасників проєкту Freyja є європейськими компаніями. Вони працюють за українськими часовими рамками. Тож, відповідаючи на технічне питання, 24/7 — вони дуже віддані цій роботі”, – зазначила вона.
За її словами, Freyja – це пріоритетний проєкт, оскільки перехоплення балістичних ракет є одним з найбільших викликів в оборонній промисловості. Ірина Терех наголосила, що рівень амбіцій проєкту надзвичайно високий, однак його реалізація є можливою.
“Чи легко це? Ні. Але чи можливо це зробити? Безумовно, так. Тому що у нас є найкращі люди на місцях, щоб створити незалежний європейський антибалістичний щит”, – заявила СЕО Fire Point.
Ірина Терех також нагадала, що Freyja працюватиме дещо за іншими принципами порівняно з класичною системою протиповітряної оборони. Зокрема, система не матиме kill switch, тобто можливості дистанційного відключення, має бути інтероперабельною та не залежати від одного постачальника. За її словами, Freyja будується за принципом “Lego”, що дозволить різним виробникам долучатися до проєкту та інтегрувати свої компоненти.
“Це потребує відкритої архітектури, єдиного протоколу та обміну інтелектуальною власністю, щоб жоден з учасників не мав можливості закрити програму. Ми також не хочемо залежати від одного конкретного постачальника. І ми також розраховуємо мати щонайменше два варіанти для кожної критично важливої підсистеми, щоб гарантувати її сумісність і можливість заміни”, – додала вона.
Додамо
Раніше Президент Володимир Зеленський разом із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере провів зустріч із керівниками оборонних компаній країн-партнерів, присвячену реалізації антибалістичної програми Freyja. У зустрічі взяли участь керівники оборонних компаній FirePoint, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener та Leonardo. Сторони узгодили, що конкретно мають зробити лідери й урядовці на своєму рівні, а виробники та розробники – на своєму.
Що таке Freyja
Freyja — ініційований Україною проєкт спільної європейської антибалістичної системи, перший трек Антибалістичної коаліції, до якої входять 10 держав та понад десяток провідних оборонних компаній Європи. Система має забезпечити перехоплення російських балістичних ракет.
Проєкт будується навколо української ракети-перехоплювача FP-7.x розробки компанії Fire Point, інші компоненти постачають європейські виробники. Як повідомляла УНН генеральна та технічна директорка Fire Point Ірина Терех, розробка вийшла на етап технічної інтеграції всієї екосистеми — радарів, пускової установки, каналу передачі даних і командного центру, а випробування проводяться до двох разів на тиждень. Перше перехоплення балістичної цілі системою заплановане на 2027 рік.
Джерело: УНН.
