Парламент відкрив шлях до збільшення видатків на оборону на 1,56 трлн гривень. Рада розблокувала закон про збільшення оборонних видатків на 1,56 трлн гривень. Гроші спрямують на зарплати військовим та модернізацію техніки.
Парламент 18 червня відхилив сім проєктів постанов, які пропонували скасувати рішення про ухвалення Закону про зміни до державного кошторису на 2026 рік. Про це повідомляє УНН.
Деталі
Йдеться про законопроєкт №15224, який передбачав, зокрема, й збільшення фінансування Збройних сил України. Народні обранці, відхиливши відповідні проєкти, тим самим дали документу “зелену хвилю”. Адже тепер його може підписати голова держави й закон набере чинності.
Парламентарі відмовилися давати хід сімом постановам, які стосувалися скасування рішення Верховної Ради України від 10.06.2026 року про прийняття у другому читанні та в цілому проєкту Закону про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони.
Рада розблокувала використання коштів ЄС для додаткового фінансування оборони: що кажуть у Міноборони
На рішення парламентарів уже відреагував міністр оборони України Михайло Федоров. У своєму офіційному Telegram-каналі він написав, що воно дозволяє завершити процедуру ухвалення змін до державного бюджету та своєчасно залучити фінансову допомогу Європейського Союзу.
Сьогодні Україна має шанс закріпити стратегічну ініціативу на полі бою. Наші далекобійні спроможності зростають, безпілотні системи масштабуються рекордними темпами, а Сили оборони проходять найбільшу трансформацію за роки незалежності. Важливо зберегти цей темп та не допустити пауз у забезпеченні потреб українських військових
– написав Федоров.
Він подякував голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку та народним депутатам за оперативний розгляд питання і підтримку рішення.
Федоров зазначив, що додаткові кошти планують спрямувати на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, а також на закупівлю, модернізацію і ремонт озброєння, військової техніки та боєприпасів для потреб Сил оборони.
Що потрібно знати про законопроєкт про зміни до Держбюджету-2026
10 червня 2026 року народні обранці підтримали законопроєкт №15224 Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. Свої голоси “за” віддали 242 парламентарі.
Про що йдеться у проєкті закону
Згідно із законопроєктом, доходи державного бюджету у 2026 році мають зрости майже до 5,2 трлн гривень замість попередньо передбачених 2,9 трлн гривень. Видатки також збільшуються – з 2,6 трлн гривень до майже 3,8 трлн гривень.
Окремо документ передбачає додаткове фінансування сектору безпеки та оборони на 1,56 трлн гривень. Зокрема, видатки Національної гвардії України збільшаться з понад 186 млрд гривень до понад 202 млрд гривень. Фінансування Міністерства внутрішніх справ зросте з понад 503 млрд гривень до понад 533 млрд гривень, а видатки Міністерства оборони сягнуть понад 3,4 трлн гривень.
Крім того, фінансування Державної спеціальної служби транспорту України збільшиться до понад 58,4 млрд гривень, тобто на 2,13 млрд гривень. Видатки Головного управління розвідки зростуть до понад 31,5 млрд гривень, що на 1,83 млрд гривень більше. Служба безпеки України отримає понад 43,3 млрд гривень, із додатковим збільшенням на 2,47 млрд гривень.
Також закон дає Кабінету міністрів можливість у 2026 році розподіляти бюджетні призначення для реалізації комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст. За потреби уряд зможе відкривати нові бюджетні програми, зокрема для трансфертів місцевим бюджетам. Для цього до Резервного фонду планують додати 40 млрд гривень.
Чому законотворці розкритикували документ
Зауважимо, що раніше документ уже наражався на критику. Так, народний депутат та лідер об’єднання “Розумна політика” Дмитро Разумков негативно відгукнувся про зміни до державного кошторису тому, що гроші, передбачені на озброєння для ЗСУ, спрямовувалися до резервного фонду.
Ці гроші можуть піти на інші державні програми, тоді як питання підвищення виплат військовим залишається невирішеним
– зазначив Разумков в ефірі одного з українських телеканалів.
Парламентар також закцентував на тому, що мінімальна виплата у понад 20 тисяч грн не індексувалася кілька років і через інфляцію втратила реальну купівельну спроможність.
Свою думку з цього приводу висловив і народний депутат Ярослав Железняк.
За словами нардепа, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час зустрічі з представниками депутатських фракцій повідомила, що поточний дефіцит фінансування армії без урахування змін в оплаті праці становить близько 150 млрд гривень.
Окремо, за його даними, ще 120 млрд гривень необхідно для реалізації анонсованого підвищення виплат військовослужбовцям. Таким чином, загальна додаткова потреба у фінансуванні становить близько 270 млрд гривень.
Железняк зазначив, що ці кошти не були передбачені у змінах до державного бюджету, які Верховна Рада ухвалила напередодні. Адже згідно з ухваленими змінами, фінансування сектору безпеки та оборони збільшується на 1,56 трлн гривень.
У Міністерстві фінансів пояснювали, що загальний ресурс на оборону і безпеку з урахуванням змін має становити понад 4,3 трлн гривень.
У Міноборони також повідомляли, що додаткові кошти мають бути спрямовані, зокрема, на розвиток озброєння і військової техніки, грошове забезпечення військовослужбовців та інші потреби сектору оборони.
Водночас за словами Железняка, навіть після ухвалення змін до бюджету залишиться окрема потреба у фінансуванні поточних видатків армії та реформи оплати праці військових.
Контекст
Дещо раніше президент України Володимир Зеленський анонсував зміни у системі виплат для військовослужбовців. Зокрема, йшлося про підвищення мінімальної зарплати для військових у тилу до 30 тисяч гривень, а також про суттєве збільшення виплат для бійців, які перебувають на першій лінії.
Згодом міністр оборони Михайло Федоров повідомив, що на запуск першого етапу реформи грошового забезпечення військових у 2026 році вдалося знайти близько 60 млрд грн всередині Міноборони. За його словами, ці кошти були вивільнені завдяки аудиту, оптимізації видатків, відмові від непотрібних закупівель та економії на тендерах.
Джерело: УНН.
