Олександр Кацуба про газовидобування під час війни: продовжуємо бурити, інвестувати та тримаємо запасне “залізо” під рукою. Власник АЛЬФА ГАЗ розповів про роботу під час війни та дефіцит обладнання. Компанії тримають подвійний запас техніки для швидкого відновлення об'єктів.
За останні два роки газовий сектор перетворився на зону постійного операційного екстриму. Обстріли інфраструктури стали рутиною, а інвестиції в безпеку — обов’язковою умовою виживання. Про те, як працює в цих умовах газова галузь та як захищає свої об’єкти від ворожих атак, в інтерв’ю УНН розповів Олександр Кацуба, власник компанії “АЛЬФА ГАЗ”.
За словами Олександра Кацуби, ринок, попри виклики часу, демонструє стійкість.
Структура ринку продемонструвала дивовижну стійкість. Глобально нічого не змінилося: є топ-5 великих гравців, які тримають основний обсяг. Вони продовжують бурити, інвестувати, проводити сейсморозвідку. Ринок чітко сегментувався за психологічним типом інвестора. Ті, хто вірив у країну і мав тут активи до вторгнення, продовжують працювати. Ті, хто боявся заходити раніше, — зараз бояться ще більше. Тут діє простий закон: чим вищий ризик, тим більший потенційний чек. Але це чек, який потрібно вигризати в умовах воєнного хаосу
– пояснює бізнесмен.
Важливим залишається питання захисту об’єктів газовидобувної промисловості. Як пояснює Олександр Кацуба – повноцінного фізичного захисту не існує.
“Як такого повноцінного фізичного захисту для газового об’єкта не існує. Ви не можете вгадати, куди прилетить наступна ракета. Обстріли стаються в середньому раз на два тижні. Це як кидати запалені петарди на заправці, де стоять відкриті каністри з паливом. Ми свідомо відмовилися від власних антидронових систем. Чому? Бо така система сама стає магнітом для ракет. До того ж, бюрократія в цьому питанні досі непролазна: треба прикріплювати військову частину, отримувати стоси дозволів… Держава поки не запропонувала прозорого механізму, як бізнес може офіційно купити собі “абонемент” на захист силами ППО (сміється)”, – каже Кацуба.
Але все ж питання захисту людей вирішується – кожна установка комплексної підготовки газу має повноцінне бомбосховище.
“Це база”, – наголошує Кацуба.
А ось, щодо “заліза” – то доводиться мати його запас, аби перезапустити установку у разі руйнування.
“А щодо заліза — ми перейшли на стратегію “подвійного складу”. Оскільки термін виготовлення обладнання зріс з 3 до 11 місяців, ми тримаємо 100% запас. Умовно, якщо на промислі стоїть працююча “машина”, то в гаражі в розібраному стані лежить точно така ж нова. Якщо влучання — ми просто перезбираємо об’єкт з нуля. Дивимося в небо, молимося Богу і тримаємо запасне залізо під рукою. Іншого виходу в 2026-му немає”, – пояснив Олександр Кацуба.
Впливає на галузь і стагнація промислового виробництва загалом.
“Коли світла немає 50% часу, заводи просто не споживають газ”, – зауважує Кацуба.
Джерело: УНН.
