Чому Етичний кодекс лікаря України не розповсюджується на Odrex та їхнього хірурга, якого судять за медичну недбалість. Дотримання Етичного кодексу лікаря України на практиці залишається проблемним. Кейс клініки Odrex і хірурга Віталія Русакова демонструє, як норми медичної етики можуть ігноруватися, а контроль з боку МОЗ – залишатися лише на папері.
Міністерство охорони здоров’я України ігнорує питання журналістів про етичну оцінку дій приватної клініки Odrex та її хірурга Віталія Русакова, якого судять за медичну недбалість. Йдеться не лише про PR лікаря, який є обвинуваченим у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 140 КК України, а й про публічне озвучення ним деталей лікування пацієнта, чия смерть стала предметом судового розгляду. Чи може мовчання МОЗ у цій історії бути не бюрократичною паузою, а тривожним сигналом для всієї системи охорони здоров’я, читайте в матеріалі УНН.
Редакція УНН направила до Міністерства охорони здоров’я України та Комісії з питань біоетики офіційний запит із проханням надати оцінку діям клініки Odrex та хірурга Віталія Русакова. У центрі запиту – відповідність реклами та публічної комунікації нормам Етичного кодексу лікаря України.
Зокрема, редакція звернула увагу, що клініка у своїх PR-відео рекламує лікаря Русакова як фахівця, що “рятує життя”, не повідомляючи аудиторії, що він є обвинуваченим у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 140 КК України. У цьому контексті УНН поставив МОЗ питання, чи можуть такі дії порушувати низку положень Етичного кодексу.
Йдеться, зокрема, про: п. 2.7 Кодексу, який забороняє лікарю займатися недобросовісною рекламою; п. 7.2, який встановлює, що виступи лікарів у медіа мають бути бездоганними в етичному плані і не містити елементів самореклами; п. 2.13, який зобов’язує лікаря бути чесним із пацієнтами та суспільством і не допускати введення в оману; п. 8.1, який передбачає, що лікар повинен утримуватися від дій, що підривають повагу до медичної професії.
Окремо редакція просила МОЗ роз’яснити, чи може участь лікаря, якого судять у справі щодо медичної недбалості, у рекламі без зазначення цього факту розглядатися як неетична комунікація з пацієнтами. Станом на момент публікації цього матеріалу, МОЗ на запит УНН не відповів, хоча міністерство мало достатньо часу на підготовку відповіді.
Паралельно сам Русаков веде активну публічну комунікацію – зокрема, публікує відео та дописи, у яких коментує перебіг судової справи та обставини лікування свого померлого пацієнта. У своїх відео-блогах лікар Odrex озвучує деталі лікування Аднана Ківана, зокрема перебіг терапії та інші медичні аспекти. Що за своєю суттю є не просто медійною активністю лікаря, а можливим розголошенням конфіденційної медичної інформації в публічному просторі.
фото з Facebook сторінки Віталія Русакова
Водночас Етичний кодекс лікаря України прямо передбачає, що лікар зобов’язаний зберігати лікарську таємницю навіть після смерті пацієнта. Таємниця поширюється на всю інформацію, отриману в процесі лікування, зокрема на діагноз, методи лікування та прогноз.
Таким чином, ситуація виходить за межі виключно комунікаційної політики клініки та можливої недобросовісної самореклами лікаря і стосується вже безпосередньо дотримання базових принципів медичної етики.
На тлі цього відсутність відповіді МОЗ щодо етичної оцінки дій лікаря та клініки може наштовхувати на думку, що регулятор не готовий або не хоче забезпечувати дотримання тих стандартів, які сам же декларує.
Крім того, відсутність реакції МОЗ відбувається на тлі скандалів, кримінальних проваджень, в яких фігурує клініка та її медперсонал і публічних скарг пацієнтів, які публікує рух StopOdrex. У такому контексті, мовчання регулятора може свідчити про особливий статус клініки Odrex.
Цей статус, зокрема, може пояснюватися зв’язками керівництва клініки з Міністерством охорони здоров’я України. Як повідомляв УНН раніше, генеральний директор Odrex Тігран Арутюнян у 2023 році увійшов до складу робочої групи МОЗ з розвитку приватної медицини, яку очолює міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. Йдеться про робочу групу, яка формує підходи держави до залучення приватних медзакладів у систему охорони здоров’я. Такий формат співпраці передбачає пряму комунікацію представників приватного медичного бізнесу з профільним міністерством.
У такому контексті відсутність публічної реакції МОЗ на питання щодо етики та діяльності цієї клініки може лише підсилити сумніви щодо здатності регулятора діяти незалежно та забезпечувати однакові правила для всіх учасників системи охорони здоров’я.
Джерело: УНН.
