“Ні війни, ні миру” – експерт пояснив, що відбувається з переговорами США та Ірану. Дональд Трамп призупинив військові удари задля отримання директив від іранського лідера. Ситуація залишається нестабільною через внутрішню боротьбу в Тегерані.
Одна з причин рішення президента США Дональда Трампа про продовження припинення вогню з Іраном полягає в тому, що США і пакистанські посередники чекали, поки верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї відповість на останню пропозицію та дасть чітку директиву своїм переговорникам.
Ситуація навколо Ірану залишається вкрай нестабільною – бойові дії формально призупинені, однак остаточного миру немає, а переговорний процес перебуває у підвішеному стані. Подальший розвиток подій залежатиме не лише від позиції США, а й від внутрішньої боротьби в керівництві Ірану, де частина еліт хоче компромісу, а частина – продовження протистояння. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив політолог Володимир Фесенко.
Нині між США та Іраном ситуація “ні війни, ні миру”
За словами експерта, нинішній етап конфлікту є нетиповим. Формально великі бойові дії зупинені, однак жодних гарантій довгострокового миру немає.
Те, що зараз відбувається між США та Іраном, можна охарактеризувати формулою “ні війни, ні миру”. Це дуже хитка ситуація. Дональд Трамп пішов на нестандартний, але логічний для себе крок – він продовжив перемир’я, водночас не знімаючи тиску з Ірану. Тобто військові удари призупинені, але економічний та морський тиск зберігається
– пояснив Фесенко.
Він зазначив, що США продовжують фактичну блокаду Ірану, намагаючись послабити економіку країни, створити внутрішній тиск на владу та змусити Тегеран до поступок.
Чого хоче Трамп
На думку політолога, американський президент прагне не нової великої війни, а політичної угоди, яку можна буде подати як власну перемогу.
Трамп хоче мирної угоди, але на американських умовах. Йому потрібен результат, який він зможе продемонструвати виборцям: Іран погодився на контроль над ядерною програмою, відмовився від різкого загострення, відкрив Ормузьку протоку для світової торгівлі. Це був би успіх для Трампа як переговорника
– зазначив співрозмовник.
Водночас, за його словами, проблема полягає у непослідовності самого Трампа.
Сьогодні він говорить про мир, завтра погрожує бомбардуваннями, післязавтра знову заявляє про шанс домовитися. Це його стиль – агресивний переговорний тиск. Але така поведінка часто руйнує довіру до процесу
– сказав експерт.
Чого хоче Іран
Фесенко підкреслив, що в Ірані зараз немає єдиної позиції.
Це головна проблема. Частина керівництва Ірану хоче домовитися зі США, щоб зберегти режим і не допустити подальшого руйнування країни. Насамперед це цивільне керівництво, частина політичної та релігійної еліти. Але є радикальне крило, зокрема силовики з Корпусу вартових ісламської революції, які хочуть продовження боротьби
– пояснив він.
За словами експерта, саме тому важко спрогнозувати дії Тегерана.
Ми бачимо дві протилежні лінії. Одна – домовлятися і рятувати країну. Друга – стояти до кінця, навіть ціною нової війни. Хто переможе всередині іранської влади, той і визначить подальший курс
– наголосив політолог.
В Ірані може початися ресурсна криза
На думку Фесенка, затягування конфлікту несе серйозні ризики для самої Ісламської Республіки.
Якщо нинішня блокада триватиме ще кілька місяців, Іран може зіткнутися з гострою внутрішньою кризою. Йдеться про дефіцит пального, перебої з електроенергією, проблеми з логістикою між регіонами через пошкоджену інфраструктуру. Але найнебезпечніше – водна криза
– сказав він.
Експерт пояснив, що вже минулого року Іран мав проблеми з водопостачанням, а війна лише посилює ці ризики.
Зараз починається сухий сезон. Якщо інфраструктура буде зруйнована ще більше, дефіцит води може проявитися вже цього літа. Для країни такого масштабу це дуже небезпечно
– зазначив співрозмовник.
Який компроміс можливий
Фесенко вважає, що найреалістичніший шлях до угоди – повернення до моделі часів адміністрації Барака Обами.
Мова може йти про міжнародний контроль над ядерною програмою Ірану, передачу запасів високозбагаченого урану на зберігання третій країні, обмеження збагачення урану, але зі збереженням мирної ядерної енергетики. Це виглядає як найбільш реалістичний компроміс
– сказав він.
Другий блок домовленостей – Ормузька протока.
Іран знімає блокаду протоки, а США послаблюють морську блокаду Ірану. Це може бути взаємний крок назустріч. Саме навколо Ормузької протоки зараз один із головних вузлів конфлікту
– пояснив експерт.
Позиція Ізраїлю значно жорсткіша
На думку політолога, офіційний Ізраїль зацікавлений у максимальному ослабленні Ірану.
Позиція уряду Ізраїлю – максимально послабити Іран як державу, зруйнувати його військовий потенціал, економічні можливості і не допустити появи ядерної зброї. Чим слабший Іран, тим комфортніше Ізраїлю
– заявив Фесенко.
Водночас, за його словами, якщо Трамп просуватиме мирну угоду, прем’єр Ізраїлю навряд чи відкрито піде проти США.
Коли війна може спалахнути знову
Фесенко назвав два базові сценарії повернення до бойових дій.
Перший – якщо Іран завдасть ударів по американських кораблях, базах або по Ізраїлю. Тоді США дадуть відповідь. Другий – якщо переговори повністю зайдуть у глухий кут, а Іран відмовиться від будь-яких компромісів щодо ядерної програми. Тоді Трамп може вирішити, що дипломатія вичерпана
– зазначив він.
Як це впливає на Україну
На переконання політолога, для України ситуація неоднозначна.
Є певний плюс у тому, що зараз Трамп більше зайнятий Іраном і менше концентрується на Україні як джерелі свого роздратування. Але загалом мінусів більше. Це і зростання цін на нафту, і дефіцит деяких видів озброєння, і відтермінування переговорних процесів, які важливі для нас
– сказав експерт.
Водночас він бачить і можливість для Києва.
Якщо перемир’я з Іраном спрацює, Україна може використати це як аргумент. Сказати американцям: ви ж самі запропонували модель припинення вогню там – застосуйте її і до російсько-української війни. Це був би сильний дипломатичний аргумент
– підсумував Володимир Фесенко.
Джерело: УНН.
