Не завжди 50/50: коли після розлучення один із подружжя може отримати більше майна. Суд може змінити частки через ухилення від утримання дитини, приховування чи пошкодження майна. Самі борги або проживання дитини з одним із батьків цього не гарантують.
При поділі спільного майна після розлучення базовим правилом є рівність часток подружжя. Водночас суд може відступити від принципу 50/50, якщо встановить обставини, що мають істотне значення. Про це УНН розповіла юристка з питань сімейного права ТОВ “Юридична компанія “ЛОДЖІК” Аліна Пархута.
За її словами, більша частка може бути визначена, зокрема, якщо один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, ухилявся від утримання дитини, приховував, знищував чи пошкоджував спільне майно або витрачав його на шкоду інтересам сім’ї.
“Рівність часток залишається загальним правилом, відступ від нього – наслідок встановлених судом обставин. У таких спорах вирішальне значення має не кількість наведених претензій до колишнього чоловіка чи дружини, а те, чи відповідають вони підставам, передбаченим статтею 70 СК України, і чи можуть бути підтверджені належними доказами”, – зазначила Пархута.
Аліменти та поділ майна
Окремою підставою для відступу від рівності часток може бути ухилення одного з батьків від утримання дитини.
Як пояснила юристка, Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2025 року у справі №206/4992/21 зазначив, що таке ухилення не залежить від того, чи існує нотаріальний договір про сплату аліментів, судове рішення або судовий наказ.
“Ухилення від утримання дитини не залежить від того, чи існує нотаріальний договір про сплату аліментів, судове рішення або судовий наказ. Воно може полягати як у невиконанні вже встановленого аліментного обов’язку, так і у фактичному ненаданні дитині утримання, якщо питання аліментів раніше формально не врегульовувалося”, – коментує Пархута.
При цьому сама наявність боргу з аліментів автоматично не означає, що частки подружжя будуть змінені. Суд оцінює обставини виникнення заборгованості, тривалість невиконання обов’язку та фактичну поведінку платника.
“Наявність будь-якої заборгованості сама по собі ще не означає, що частки обов’язково будуть змінені. Суд повинен встановити обставини її виникнення, а платник аліментів вправі доводити, що прострочення або неповна сплата були зумовлені причинами, які від нього не залежали, і що він вживав необхідних заходів для виконання обов’язку”, – пояснила юристка.
Верховний Суд окремо звертав увагу на наслідки ухилення від виконання сімейних обов’язків та можливість відступу від рівності часток у постанові від 24 лютого 2025 року у справі №206/4992/21.
Коли дитина може вплинути на розподіл майна
Закон передбачає ще одну ситуацію. Частка того з подружжя, з ким проживають діти, може бути збільшена за рішенням суду, якщо аліментів недостатньо для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Водночас саме проживання дитини з матір’ю чи батьком не є автоматичною підставою для отримання більшої частки.
“Наявність дитини і її проживання з матір’ю або батьком самі по собі не дають права на 2/3 квартири чи на будь-яку іншу збільшену частку. Верховний Суд послідовно звертає на це увагу, якщо аліменти сплачуються, а сторона просить збільшити її частку саме в інтересах дитини, вона повинна довести недостатність такого утримання”, – зазначила Пархута.
Свіжа судова практика також підтверджує цей підхід: у вересні 2026 року суд відмовив у збільшенні частки одного з батьків, оскільки саме проживання з ним двох неповнолітніх дітей не було достатньою підставою, а недостатність аліментів належними доказами не підтвердили.
Для доведення недостатності аліментів, за словами юристки, важливо підтвердити реальні потреби дитини. Ідеться, зокрема, про медичні призначення та витрати на лікування, обстеження і реабілітацію, а також документи щодо вартості навчання чи інших необхідних послуг.
Що буде, якщо один із подружжя приховував майно
Суд також може враховувати дії одного з подружжя щодо спільного майна. Серед таких обставин – його приховування, передання речей родичам з метою унеможливити поділ, розпорядження майном без згоди другого з подружжя всупереч інтересам сім’ї, а також знищення чи пошкодження майна.
За словами Пархути, кілька таких обставин можуть оцінюватися судом у сукупності.
“У справах цієї категорії результат значною мірою залежить від того, наскільки точно сторона визначила підставу своїх вимог. Необхідно пояснити, на яку саме частину статті 70 СК України посилається сторона, які фактичні обставини вона вважає підставою для відступу від рівності та якими доказами кожна з них підтверджується”, – наголосила юристка.
Таким чином, перед поданням позову про поділ майна варто чітко визначити правову підставу вимог та зібрати докази саме на її підтвердження. Загальним правилом залишається поділ спільного майна в рівних частках.
Питання поділу майна після розлучення особливо актуальне для подружжя зі спільним бізнесом, кредитами чи борговими зобов’язаннями – саме такі обставини найчастіше стають підставою для звернення до суду з вимогою відступити від принципу рівності часток.
Ілюстрацією того, наскільки складними можуть бути подібні ситуації, стала історія блогерки Анастасії Скальницької, яка публічно розповіла про конфлікт довкола спільного бізнесу після розлучення.
За її словами, колишній чоловік залишив бізнес обтяженим борговими зобов’язаннями, а частину кредитів було оформлено на її співробітників. Скальницька також стверджує, що сім’я значною мірою існувала за рахунок її доходів, тоді як вона додатково покривала фінансові труднощі чоловіка, зокрема оплачувала придбання автомобілів.
Джерело: УНН.
