НБУ ухвалив рішення щодо облікової ставки: що це означає для економіки. Нацбанк підвищив облікову ставку до 16% річних для стримування інфляції та підтримки гривневих заощаджень. Рішення чинне з 18 вересня.
Національний банк України 17 вересня вдруге поспіль посилив монетарну політику, підвищивши облікову ставку з 15,5% до 16% річних. Рішення набирає чинності з 18 вересня. Таким способом фінансовий регулятор намагається стримати інфляцію, підтримати попит на гривневі заощадження та зменшити тиск на валютний ринок. Детальніше розібрався УНН.
Яке рішення ухвалив НБУ щодо облікової ставки
Правління НБУ підвищило ставку на 0,5 відсоткового пункту – до 16%. Це вже друге підвищення поспіль: 30 липня регулятор збільшив її з 15% до 15,5%, фактично розвернувши цикл пом’якшення, який розпочався на початку 2026 року.
У Нацбанку пояснюють вересневе рішення стійким фундаментальним ціновим тиском, вторинними ефектами від шоків пропозиції та посиленням середньострокових проінфляційних ризиків. У серпні споживча інфляція прискорилася до 8,1% у річному вимірі та виявилася дещо вищою за липневий прогноз НБУ. Одним із ключових чинників стало помітніше, ніж очікувалося, подорожчання пального на тлі ескалації на Близькому Сході. Додатковий тиск формують високі витрати бізнесу на енергію, логістику та оплату праці, а також наслідки російських атак на інфраструктуру.
Чому ставку підвищили до 16% і чи надовго
Наразі НБУ намагається не дати тимчасовим ціновим шокам перетворитися на стійку інфляцію. Коли населення та бізнес очікують подальшого зростання цін і девальвації, вони швидше витрачають гривню або переводять заощадження у валюту. Вища ставка має працювати у протилежному напрямку: зробити гривневі депозити й державні облігації привабливішими та зменшити попит на валюту.
Закцентуємо також на тому, що нинішнє підвищення не стало різкою зміною курсу. Ще в липневому макропрогнозі НБУ закладав підвищення ставки до 16% у IV кварталі 2026 року та її збереження на цьому рівні в I кварталі 2027-го. Пом’якшення політики тоді прогнозувалося з II кварталу 2027 року, із поступовим зниженням ставки до 14% наприкінці 2027-го. Водночас НБУ залишає собі можливість змінювати політику залежно від ризиків. Якщо інфляційний тиск або очікування погіршаться, регулятор може вдатися до додаткового посилення. Якщо ж погіршення безпекової ситуації спричинить помітне охолодження споживчого попиту та ринку праці, Нацбанк допускає пом’якшення монетарних умов.
Як рішення вплине на кредити, депозити та інфляцію в Україні
Для вкладників рішення скоріше позитивне. Після липневого підвищення ставки частина банків уже почала збільшувати дохідність гривневих депозитів. А додатковий крок НБУ на цьому тлі створює стимули зберігати ставки за вкладами на привабливому рівні. Висока дохідність гривневих ОВДП також залишатиметься одним з інструментів, через які регулятор намагається втримати заощадження у національній валюті.
Для кредитування ефект складніший. У класичній моделі вища облікова ставка означає дорожчий ресурс для банків і, відповідно, дорожчі кредити для населення та бізнесу. Однак в умовах війни цей зв’язок працює не так прямолінійно через державні кредитні програми, високу банківську ліквідність і регуляторні стимули. Сам НБУ оцінює, що підвищення до 16% не матиме відчутного стримувального впливу на кредитування та наголошує на тривалому періоді кредитної експансії.
Для інфляції це рішення фінансового регулятора матиме відтермінований ефект. Адже облікова ставка не здатна здешевити нафту, відновити енергетичні об’єкти або прибрати логістичні ризики, що значно впливають на рівень знецінення національної валюти. Її завдання – не дозволити первинному стрибку витрат запустити ширше зростання цін через попит, курс гривні та інфляційні очікування. Саме тому НБУ робить ставку не лише на прямий вплив високих ставок, а й на збереження курсової стійкості.
Що буде далі з монетарною політикою нацрегулятора
Базовий сигнал НБУ зараз доволі жорсткий: швидкого повернення до дешевих грошей регулятор не обіцяє. Липнева прогнозна траєкторія передбачала утримання ставки на рівні 16% щонайменше до кінця I кварталу 2027 року. Водночас вересневе рішення показує, що Нацбанк готовий реагувати, якщо фактична інфляція або ризики відхиляються від прогнозу.
В умовах, що склалися, висока ставка допомагає захищати гривневі заощадження, стабілізувати валютний ринок і стримувати інфляційні очікування, але водночас не створює умов для швидкого здешевлення ринкових кредитів. У найближчі місяці ключовими факторами для НБУ залишатимуться фактична інфляція, ситуація в енергетиці, ціни на пальне, стан валютного ринку, міжнародне фінансування та інтенсивність війни.
Тому нинішнє 16% підвищення облікової ставки – це насамперед сигнал про збереження жорстких монетарних умов. Якщо інфляція почне стійко сповільнюватися, простір для зниження ставки може з’явитися у 2027 році. Якщо ж цінові ризики посиляться, період “дорогої” гривні триватиме довше.
Джерело: УНН.
