НАСА та Індія розгорнули найбільшу радарну антену у космосі: новий супутник відстежуватиме зміни Землі з неймовірною точністю<p>Супутник NISAR, спільна розробка NASA та ISRO, виведено на орбіту з найбільшою антеною-рефлектором. Він відстежуватиме рух
льодовиків, землетруси, зсуви та вирубку лісів.</p>
У космос вивели унікальний супутник NISAR – спільна розробка NASA та Індійської організації космічних досліджень (ISRO). Його гігантська антена-рефлектор діаметром 12,6 метра стала найбільшою, яку коли-небудь виводили на орбіту. NISAR відстежуватиме рух льодовиків, землетруси, зсуви та вирубку лісів, надаючи дані для боротьби зі стихіями та планування інфраструктури. Про це повідомляє Wired, пише УНН.
Деталі
Супутник NISAR (NASA-ISRO Synthetic Aperture Radar) стартував 30 липня з космодрому Сатіш Дхаван на південному сході Індії. Уже за 17 днів після запуску відбулося розгортання його унікальної антени, виготовленої з позолоченої дротяної сітки. У складеному вигляді вона нагадувала парасольку, а після виходу на орбіту “розкрилася”, перетворившись на найбільший радарний рефлектор, створений NASA.
Антена діаметром 39 футів (майже 12 метрів – ред.) стала основним “оком” апарата. NISAR уперше поєднує два типи синтетичної апертурної радіолокації – L-діапазон, що дозволяє бачити крізь лісовий покрив та хмари, та S-діапазон, який чутливий до вологи й рослинності. Разом вони створюють багаторівневу картину процесів на поверхні Землі: від тектонічних зсувів і танення льодовиків до вирубки лісів і зміни болотних екосистем.
Розгортання рефлектора NISAR – це значний крок уперед у розвитку супутникових технологій
– наголосила Карен Сент-Жермен, директорка Дирекції наук про Землю NASA.
Технологія SAR працює за принципом фотокамери: антена фокусує радіохвилі, створюючи чіткі зображення. Завдяки інтерферометричним методам супутник дозволить формувати тривимірні “фільми”, що демонструватимуть зміни земної поверхні з точністю до кількох сантиметрів.
Розробка NISAR стала підсумком десятиліть досвіду: ще з 1970-х NASA створювала радіолокатори для дослідження океанів і навіть відтворила рельєф Венери. У спільному проєкті США надали L-діапазон та системи обміну даними, тоді як ISRO відповідала за S-діапазон і супутникову платформу.
Очікується, що повномасштабні спостереження розпочнуться наприкінці 2025 року. Дані NISAR допоможуть у прогнозуванні стихійних лих, плануванні інфраструктури, аграрній політиці та продовольчій безпеці. Нове “око” на орбіті вже готується стежити за нашою планетою з небаченою досі точністю.
Источник: УНН
