Міжнародне право – перевага України, але довільне трактування конвенцій створює ризики для держави. БЕБ трактує лізинг літаків як роялті, ігноруючи міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Це створює ризики для інвесторів та репутації України.
росія роками демонструє зневагу до міжнародного права, ігноруючи міжнародні договори, рішення судів та взяті на себе зобов’язання. Україна ж, навпаки, будує свою зовнішню політику, європейську інтеграцію та співпрацю з міжнародними партнерами на принципі неухильного дотримання міжнародного права та європейських цінностей. Саме тому будь-які спроби окремих українських державних органів самостійно переосмислювати або підміняти зміст міжнародних договорів становлять не лише юридичну проблему, а й б’ють по іміджу держави, пише УНН.
Дотримання міжнародного права – одна з головних переваг України
Після початку повномасштабного вторгнення Україна неодноразово наголошувала, що її боротьба з росією полягає не лише у збереженні територій, це ще й боротьба за міжнародний правопорядок. Саме на положеннях Статуту ООН, міжнародних конвенцій та принципах верховенства права Україна будує свої позови проти росії у міжнародних судах, відстоює санкції, конфіскацію російських активів та притягнення винних у воєнних злочинах росіян до відповідальності.
Завдяки цьому Київ користується безпрецедентною підтримкою іноземних партнерів, які сприймають Україну як державу, що діє в межах міжнародного права навіть в умовах повномасштабної війни.
Тому зараз особливо важливо, щоб українські органи влади дотримувалися тих самих принципів усередині країни.
Небезпечний сигнал для інвесторів
Проте останнім часом дедалі більше занепокоєння викликає практика окремих державних органів самостійно тлумачити положення міжнародних конвенцій всупереч усталеним нормам права.
Яскравим прикладом стала позиція Бюро економічної безпеки щодо застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування лізингу повітряних суден. БЕБ почало кваліфікувати платежі авіакомпаній за операційний лізинг літаків та вертольотів у нерезидентів України як роялті, хоча конвенції про уникнення подвійного оподаткування між Україною та низкою іноземних держав, Модельна конвенція ОЕСР (Модельна конвенція щодо податків на доходи та капітал, розроблена Організацією економічного співробітництва та розвитку), багаторічна міжнародна практика та українські суди мають протилежний підхід у цьому питанні.
Правоохоронний орган разом із командою Державної податкової служби під керівництвом Тетяни Кірієнко з 2024 року почали використовувати власне трактування лізингу без будь-яких змін до законодавства чи самих конвенцій.
ДПС запропонувала оподатковувати лізинг повітряних суден як роялті, тобто замість оренди транспорту, на їхню думку, повинен сплачуватися податок за користування інтелектуальною власністю. Така позиція податківців вилилася у низку кримінальних справ БЕБ проти представників авіабізнесу. Адже правоохоронці переконані, що українські авіаперевізники, які користуються повітряними суднами в лізингу, повинні були сплатити в український бюджет 15% роялті, а не сплачувати податок з оренди у країні, чиїм резидентом є лізингодавець, і при цьому застосовувати міжнародні конвенції для уникнення подвійного оподаткування. Від тиску БЕБ постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”.
В Українській авіатранспортній асоціації наголошують, що такий підхід правоохоронців до трактування лізингових операцій бʼє по конкурентоспроможності українських авіаперевізників на світовому ринку й вони можуть втратити міжнародні контракти, коштом яких виживають в умовах закритого неба над Україною.
Конвенції не можна переписувати відомчими рішеннями
Міжнародні договори укладаються між державами та мають однакове розуміння для всіх їх учасників. Ратифікуючи конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Україна погодилася застосовувати їх відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів та підходів, сформованих на основі Модельної конвенції ОЕСР.
Важливо зауважити, що за десятки років суть конвенцій не змінювалася, як і не вносилися зміни до Податкового кодексу України в частині оподаткування лізингу повітряних суден останні 30 років.
“Принципово важливо, що з 1992 року ОЕСР свідомо вилучила зі складу роялті платежі за використання промислового, комерційного або наукового обладнання. Лізингові платежі за техніку, транспорт, обладнання – це підприємницький прибуток за Статтею 7, або оренда транспорту в межах міжнародних перевезень за Статтею 8, а не роялті”, – пояснює керуючий партнер LAW GUIDE, експерт з міжнародного податкового планування, M&A, структурування бізнесу та захисту активів Олена Кузнечікова.
Юристи пояснюють, що в Україні, міжнародні конвенції мають вищу силу за українське законодавство.
“Відповідно до Конституції України і процесуальних кодексів, ті зміни, які були внесені у 2018 році, у разі, якщо є відповідний закон, який регулює ті чи інші відносини, і є міжнародні акти, які ратифіковані Україною, то вони мають вищу силу, ніж внутрішнє законодавство України”, – пояснив в коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Якщо ж одна зі сторін починає застосовувати міжнародні документи у спосіб, який суперечить загальновизнаному тлумаченню, це ставить під сумнів передбачуваність правового режиму в цій країні. Для бізнесу це означає, що правила можуть змінитися не через рішення парламенту чи в результаті міжнародних переговорів, а через позицію окремого державного органу.
Особливо чутливо це сприймають міжнародні інвестори. Вони оцінюють не лише податкові ставки, судову систему чи економічну ситуацію, а й стабільність застосування міжнародних угод. Якщо держава починає відходити від загальновизнаних міжнародних правил, інвестиційні ризики автоматично зростають, і це відлякує іноземний бізнес.
Особливо небезпечним є те, що згадана проблема може вийти далеко за межі авіаційної галузі. Якщо буде створено прецедент, за якого будь-який державний, а особливо правоохоронний орган, може по-своєму інтерпретувати міжнародний договір, аналогічна практика потенційно може поширитися й на інші сфери – від інвестиційних угод до міжнародної торгівлі.
Для України, яка прагне членства в Європейському Союзі та розраховує на масштабні післявоєнні інвестиції, передбачуваність правозастосування є одним із ключових критеріїв довіри.
Важливо не втратити свою головну перевагу
Сьогодні Україна має сильний міжнародний авторитет як держава, що відстоює верховенство права та вимагає від світу дотримання міжнародних норм щодо російської агресії.
Саме тому всередині країни державні органи також мають діяти відповідно до цих принципів. Будь-які спроби самостійно змінювати зміст міжнародних договорів або застосовувати їх усупереч усталеній міжнародній практиці можуть підірвати правову визначеність, погіршити інвестиційний клімат та створити небажані репутаційні ризики.
У боротьбі з росією Україна неодноразово демонструвала, що її сила не лише в армії, а й у повазі до міжнародного права. Саме ця відмінність є однією з ключових переваг держави, яку особливо важливо зберегти.
Джерело: УНН.
