Майже третина скарг бізнесу на правоохоронців стосується БЕБ – Рада бізнес-омбудсмена. У 2025 році БЕБ отримало 29% скарг бізнесу на правоохоронців, а у 2026-му – стільки ж. Підприємці скаржаться на арешти майна та слідчі дії.
Майже третина скарг бізнесу на дії правоохоронних органів, які надходять до Ради бізнес-омбудсмена, стосується Бюро економічної безпеки. Така тенденція зберігається другий рік поспіль. Серед проблем, з якими звертаються підприємці, арешти майна та питання щодо допустимості слідчих дій. Про це повідомили в Раді бізнес-омбудсмена у відповідь на запит УНН.
Кожна третя скарга – на БЕБ
У Раді бізнес-омбудсмена повідомили, що скарги на правоохоронні органи стабільно посідають друге місце серед усіх звернень бізнесу.
У 2025 загалом Рада отримала 129 таких скарг, з них на БЕБ – 37, що становить 29% від усіх скарг на правоохоронні органи. У 2026 році співвідношення практично не змінилося: з 83 скарг на правоохоронну тематику 24 скарги стосувались БЕБ – знову 29%
– зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Для порівняння, за аналогічний період цьогоріч на Національну поліцію надійшла 31 скарга, а на Офіс Генерального прокурора – 19.
Загалом, за даними Ради бізнес-омбудсмена, 71% скарг на правоохоронну тематику у 2025 році, були закриті успішно. Цьогоріч частка успішно закритих скарг становить вже 52%.
На що скаржиться бізнес
Суттєва частина звернень підприємців пов’язана з арештами майна та слідчими діями у межах кримінальних проваджень.
Так, зокрема, суттєву частку складають скарги, що стосуються скасування арешту майна або оцінки допустимості слідчих дій, що санкціоновані судом. Такі питання не належать до компетенції Ради відповідно до її Регламенту
– зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Тобто частина проблем, з якими бізнес звертається до омбудсмена, взагалі не може бути вирішена через цей механізм, оскільки йдеться про процесуальні рішення та дії в межах кримінальних проваджень, оцінку яким має давати виключно суд.
Проблема застосування кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес неодноразово порушувалася підприємцями та експертами. Для компаній арешти рахунків і майна, обшуки, вилучення документів чи техніки означають ускладнення або навіть блокування роботи ще до того, як суд встановить наявність будь-якого злочину.
Скандал навколо оподаткування авіалізингу
Попри те, що українське податкове законодавство, яке залишається незмінним в частині лізингу десятиліттями, і міжнародні договори досить чітко описують, як мають сплачуватися податки за лізинг вертольотів і літаків, Бюро економічної безпеки вирішило на власний розсуд змінити цей підхід. БЕБ розслідує справи щодо щонайменше 5 авіаперевізників, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн” через начебто несплату в український бюджет додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу повітряних суден. Слідчі прирівнюють лізингові платежі до роялті, а літаки і вертольоти трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Правоохоронці отримали аналітичні висновки після того, як у 2024 році попередня команда ДПС опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті. Документи, які за словами представників авіаринку схожі між собою, ніби написані “під копірку”, лягли в основу кримінальних справ проти авіаперевізників.
Юристи, опитані УНН вказують, що слідчі ігнорують чинні міжнародні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, ратифіковані Верховною Радою. За їх словами, автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зауважити, що за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки і лише за результатами однієї з них було встановлено порушення під час оподаткування лізингу. Решта податкових перевірок таких порушень не виявила.
За результатами одної перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки – зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Однак відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні справи проти авіакомпаній, вважаючи що вони не сплатили 15% роялті за останніх 7 років. Водночас список авіакомпаній, до яких у правоохоронців є претензії через лізинг може розширитись у будь-який момент, адже орендою користуються близько 40 авіаперевізників. Тож під ударом може опинитися вся галузь цивільної авіації.
Представники авіаційної галузі вже публічно заявили про тиск з боку Бюро економічної безпеки. За їхніми словами цивільна авіація опинилася під загрозою знищення через дії державних контролюючих органів, які можуть остаточно добити компанії, які пережили закриття неба та релокацію за кордон через повномасштабну війну. Українська авіатранспортна асоціація звернулася до комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури, а також до Громадської ради при Міністерстві фінансів із закликом напрацювати єдиний підхід до застосування податкового законодавства у сфері авіаційного лізингу.
Тенденція, за якої другий рік поспіль майже третина скарг бізнесу на правоохоронців стосується Бюро економічної безпеки, вкотре піднімає питання необхідності повного перезавантаження Бюро. Результати переатестації керівництва показали масштаб кадрової проблеми, однак самої замін управлінців може бути недостатньо. Для реальної реформи необхідно не лише провести переатестацію працівників усіх рівнів, а й здійснити аудит кримінальних проваджень БЕБ, особливо тих, де підприємці заявляють про необґрунтоване переслідування, спірне трактування законодавства та використання кримінального процесу як інструменту тиску на бізнес.
Джерело: УНН.
