Кримінальне переслідування без податкових порушень: що не так зі справами БЕБ проти авіакомпаній. Бюро економічної безпеки розслідує справи проти авіакомпаній, прирівнюючи лізингові платежі до роялті. Правоохоронці ігнорують міжнародні конвенції, наявну судову практику, а також податкові перевірки, які не виявили порушень.
Бюро економічної безпеки розслідує кримінальні провадження проти щонайменше п’яти авіакомпаній через лізинг літаків і вертольотів у нерезидентів України. Слідчі прирівнюють такі лізингові платежі до роялті та вважають, що компанії мали б сплачувати додаткових 15% податку в Україні. Водночас законодавство щодо оподаткування таких операцій не змінювалося і раніше ця практика не викликала претензій з боку контролюючих органів. Правоохоронці застосовують нове тлумачення до операцій минулих років, ігноруючи міжнародні конвенції та наявну судову практику, пише УНН.
Справи БЕБ щодо лізингу
Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти авіакомпаній. Слідчі вважають, що щонайменше 5 авіакомпаній, зокрема МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, Н3Operations та “Скайлайн” мали сплатити в український бюджет додаткових 15% податку з доходів нерезидентів за договорами лізингу літаків і вертольотів. Для цього лізингові платежі в БЕБ прирівнюють до роялті, а повітряні судна трактують не як транспортні засоби, а як “обладнання”.
Такий підхід слідчі почали застосовувати після 2024 року, коли попередня команда Державної податкової служби опублікувала статтю, у якій запропонувала оподатковувати лізингові операції з транспортом у нерезидентів України як роялті.
У цій публікації ДПС зазначає, що з 2017 по 2023 роки компанії виплатили на користь нерезидентів 13,1 млн грн доходів у вигляді лізингу і при цьому не сплатили 15% роялті в Україні.
Очевидно керуючись вказаною публікацією БЕБ отримало аналітичні висновки податківців про те, що українські авіаперевізники мали б сплачувати роялті за лізинг повітряних суден, які надалі лягли в основу кримінальних справ. Окрім того, що оренду літаків і вертольотів вважають користуванням обладнання, правоохоронці також ігнорують факт наявності міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Ратифіковані українським парламентом договори з іноземними державами мають пріоритет над національним законодавством. Саме ці договори визначають, у якій державі та за якою ставкою може оподатковуватися відповідний дохід нерезидента. Тому автоматичне донарахування 15% в Україні без урахування положень конкретної конвенції є щонайменше спірним.
Варто зауважити, що і до 2024 року і після українське податкове законодавство в частині оподаткування лізингу не змінювалося. До того ж, за даними ДПС, авіакомпанії пройшли податкові перевірки і лише одна з них встановила порушення з оподаткування лізингу. Решта таких порушень не виявила.
За результатами одної перевірки по компаніях авіаційної галузі було перекваліфіковано лізингові платежі у роялті. Тільки однієї перевірки
– зазначила заступниця директора департаменту трансферного ціноутворення Державної податкової служби України Вікторія Касьян.
Проте відсутність порушень не завадила БЕБ відкрити кримінальні провадження відразу щодо пʼяти авіакомпаній.
Нове трактування – заднім числом
Однією з найбільш дискусійних особливостей цих кримінальних справ стала спроба застосувати до операцій багаторічної давності підхід, який раніше державою ніколи не використовувався.
Як вже зазначалось, протягом десятиліть договори оперативного лізингу повітряних суден виконувалися за усталеною практикою, що відповідала положенням Податкового кодексу України, міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування та офіційній позиції контролюючих органів.
Йдеться про донарахування податкових зобов’язань за операціями, які здійснювалися багато років тому відповідно до чинної на той момент практики застосування законодавства.
Юристи неодноразово наголошували, що подібний підхід суперечить принципу правової визначеності, який є одним із фундаментальних принципів верховенства права. Бізнес не може нести відповідальність за те, що державний орган через 7 років самостійно вирішив по-іншому тлумачити норми, які весь цей час застосовувалися однаково.
За всю історію незалежності України змін у законодавстві не було. Так що змінилося? 2024 рік, війна – що змінилося? А нічого не змінилося
– зазначив керівник юридичного відділу Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко.
За його словами, податківці разом із правоохоронцями намагаються оподаткувати лізинг як роялті не в майбутньому, а заднім числом.
За останніх сім років аналітики складають так звані аналітичні висновки, які не мають жодного юридичного значення
– пояснив юрист.
Юристи пояснюють, що аналітичні довідки чи висновки не можуть самі по собі замінити акт податкової перевірки, податкове повідомлення-рішення або судове рішення. Вони не встановлюють узгодженого податкового зобов’язання і не мають підміняти повноцінну процедуру доведення порушення.
Мельниченко стверджує, що всі ці документи фактично є шаблонними: у них змінюються лише назви компаній та суми лізингових платежів, тоді як текст, аргументація і навіть помилки залишаються однаковими.
На його думку, якщо вимоги про донарахування платежів за сім років будуть реалізовані, більшість українських авіакомпаній не зможуть продовжити роботу.
Якщо ми за останніх сім років будемо ці податки стягувати, то компанії гарантовано всі банкрути
– заявив представник Аерокосмічної асоціації.
Джерело: УНН.
