Конкуренція на ринку аптек: чому українці отримують більше ніж іноземці<p>Український аптечний ринок пропонує широкий вибір, гнучкі ціни та високий сервіс, перевершуючи європейський досвід. На липень 2025
року в Україні працює 18 280 аптечних точок, що становить 88% довоєнного рівня.</p>
За останні роки українці перевідкрили для себе ринок послуг, зрозумівши, що рівень сервісу не те, що не поступається, а часто перевершує європейський. Стосується це і банківської сфери, і ринку бьюті-послуг так і, наприклад, аптечного ринку. Український ринок аптек – це приклад того, як навіть у надскладних умовах війни, бізнес орієнтований на пацієнта, може розвиватися та надавати послуги на найвищому рівні. Сервіс в українських аптеках часто перевершує досвід європейських країн. Адже у той час, коли у багатьох країнах ЄС люди стикаються з дефіцитом аптек і відсутністю альтернатив, в Україні навіть у найскладніші воєнні роки аптеки залишаються поруч із покупцем, пропонуючи широкий вибір, гнучкі ціни та найкращий сервіс. У чому секрет такої моделі та чому українці отримують більше, ніж іноземці, розбирався УНН.
Українські аптеки сьогодні – це не просто місце, де купують пігулки від головного болю, це перша ланка допомоги пацієнту, яка поруч і яка працює для людей. Українці не витрачають години на пошук необхідного препарату, не відкладають лікування “на потім” і не погоджують на будь-яку ціну лише через відсутність альтернативи.
За даними Proxima Research, які оприлюднили на заході “ФАРМБЮДЖЕТ 2026: стратегія стійкості для фармбізнесу”, станом на липень 2025 року в Україні працює 18 280 аптечних точок, що становить 88% довоєнного рівня. Це означає, що ринок не просто вистояв, а ще й знаходить на шляху по повного відновлення.
Позитивна динаміка відновлення ринку “на руку” українському покупцеві, адже це посилює конкуренцію, яка працює просто: якщо аптеки змагаються за покупця, вони уважніше ставляться до цін і сервісу. А це означає, що український пацієнт може порівняти вартість одного й того ж препарату в різних аптеках і купити там, де дешевше. Або там, де діють програми лояльності, як то сезонні акційні пропозиції чи спеціальні програми підтримки для людей із хронічними захворюваннями. Адже, коли на ринку з високим рівнем конкуренції – виникає стимул тримати ширший асортимент, мати в наявності не лише оригінальні препарати, а й більш доступні генерики, впроваджувати програми та сервіси, що сприяють доступності ліків.
Не останнє місце в перевагах українського ринку аптек займає й географічна розгалуженість медичних закладів – “на кожному кроці”. Комусь зручно забігти до аптеки біля дому, комусь – біля роботи, інші обирають аптеку поруч із лікарнею чи метро. А якщо одна тимчасово не працює через обстріли чи перебої світла, то поруч завжди знайдеться інша. Це створює відчуття стабільності навіть у часи війни.
Втім, не всюди рівень розвитку аптечного сервісу такий же високий, як в Україні. У низці країн Європи ситуація протилежна: через надмірне зарегулювання громадяни фактично позбавлені вибору та швидкого доступу до ліків. Окрім того, в країнах ЄС аптеки часто працюють за скороченим графіком, закриті у вихідні, а ще вони не завжди зацікавлені у запровадженні акцій та знижок – адже клієнт позбавлений вибору все одно змушений буде купувати саме в них.
Німеччина
У Німеччині аптечний бізнес жорстко зарегульований на рівні держави. Відповідно до німецьких правил власником аптеки може бути лише дипломований фармацевт. Крім того, одна людина може володіти однією головною аптекою та не більше ніж із трьома її філіями. Аптечні мережі – взагалі заборонені. Щодо цін на ліки – вартість рецептурних препаратів регулює держава.
Через такі обмеження аптечний ринок скорочується: лише у 2023 році в Німеччині закрилося 559 аптек, що стало найбільшим річним падінням з 1949 року. За цей самий період відкрилися лише 62 нові аптеки, тож загальна кількість знизилася до 17 571 – найнижчого рівня в історії країни.
У результаті жителі сільських регіонів змушені проїжджати десятки кілометрів, аби купити навіть базові препарати. Це обмежує доступ пацієнтів до лікування й знижує рівень конкуренції на ринку.
Франція
Французька модель подібна до німецької: аптеку може відкрити лише дипломований фармацевт, а кількість закладів обмежується кількістю населення – одна аптека на 2 500 мешканців. Аптечні мережі заборонені на рівні держави.
Внаслідок цього у великих містах аптек багато, а у невеликих населених пунктах їх може не бути взагалі. При цьому, за даними Національної ради фармацевтів Франції, близько 5% комун (понад 1 700) залишаються без аптек, попри достатню кількість населення. Це створює серйозні проблеми для мешканців сіл та містечок, адже вони змушені витрачати більше часу і ресурсів, аби отримати навіть базові ліки.
У результаті ціни на препарати фактично не залежать від конкуренції, оскільки їх регулює держава, а пацієнти втрачають можливість обирати вигідніші умови.
Італія
В Італії ситуація подібна – аптеку може відкрити лише дипломований фармацевт. Законодавство встановлює квоту: одна аптека на кожні 3 300 мешканців (відповідно до норм, ухвалених у 2012 році в рамках закону).
При цьому, за даними, за період з 1975 по 2024 рік кількість аптек в країні зросла на 33,5%, тоді як населення додало лише 4,2%. Такий дисбаланс підтверджує, що аптеки залишаються важливим елементом доступу до медичних послуг: щодня італійці здійснюють близько 4 млн візитів до аптек.
Попри це, жорстка система ліцензування й досі створює бар’єр входу на ринок для нових гравців.
Іспанія
В Іспанії обмеження ще жорсткіші. Ліцензії видаються за квотою: одна аптека на 2 800 жителів і не ближче ніж 250 метрів до іншої. Власником може бути лише фармацевт, який особисто працює у своїй аптеці.
Через це кількість аптек зростає повільно, конкуренція мінімальна. Ліцензії передаються у спадок або продаються за мільйони євро, що фактично закриває вхід новим гравцям. Для іспанців це означає обмежений вибір і відсутність вигідних умов.
Висновок
Різниця очевидна – українці щодня користуються перевагами конкуренції між аптеками: широкий вибір, доступність і гнучка цінова політика. Натомість мешканці Німеччини, Франції, Італії та Іспанії – стикаються з дефіцитом аптек, високими цінами на ліки та відсутністю альтернатив.
Українська модель доводить, що навіть у найважчі часи ринок може залишатися різноманітним, конкурентним й орієнтованим на пацієнта. А збереження ринку у сучасному вигляді – це гарантія свободи вибору, доступності лікування і високої якості сервісу.
Источник: УНН
