Камери, ліміти та додаткові перевірки: що може змінитися для користувачів терміналів. Після рекордних штрафів НБУ на EasyPay та City24 учасники ринку платіжних терміналів обговорюють запровадження єдиних посилених правил фінансового моніторингу. Серед можливих нововведень – відеоверифікація клієнтів та часові паузи між операціями.
Після рекордних штрафів, які наклав Національний банк України на компанії, що працюють під брендами EasyPay та City24, учасники ринку платіжних терміналів почали обговорювати запровадження єдиних посилених правил фінансового моніторингу.
Серед можливих нововведень називають:
- відеоверифікацію клієнтів;
- встановлення камер біля терміналів;
- часові паузи між операціями;
- додаткову перевірку нетипових платежів.
УНН розібрався, як для українців можуть змінитися платежі через EasyPay і City24.
Останнім часом учасники ринку платіжних терміналів почали обговорювати необхідність запровадження спільних стандартів фінансового моніторингу.
За даними медіа, оператори термінальних мереж разом з Асоціацією українських банків готують меморандум, у якому можуть бути закріплені єдині правила для всіх учасників ринку. Ініціатива має на меті уніфікувати підходи до ідентифікації клієнтів, оцінки ризиків, виявлення підозрілих операцій та взаємодії з регулятором. Після узгодження пропозицій документ планують передати на розгляд Національному банку.
Які зміни можуть запровадити
Однією з найобговорюваніших пропозицій стала відеоверифікація клієнта у той момент, коли він вносить готівку в термінал. Йдеться про можливість встановлення камер безпосередньо біля платіжних пристроїв або використання вже наявних камер для підтвердження того, що операцію проводить реальна людина.
Також учасники ринку обговорюють запровадження обов’язкових часових інтервалів між послідовними платежами. Такий механізм може ускладнити масове проведення великої кількості операцій за короткий проміжок часу.
Серед інших можливих заходів, які змінять для людей правила користування терміналами, називають:
- встановлення єдиних лімітів на готівкові платежі;
- додаткову перевірку операцій, які повторюються з однаковими реквізитами;
- блокування платежів у разі виявлення нетипової поведінки;
- посилену перевірку клієнтів, які проводять операції на великі суми;
- виявлення платежів, що здійснюються в різних містах із використанням одного номера телефону;
- обмеження кількості операцій за певний період;
- розширення переліку даних, які клієнт має вказувати під час платежу.
Водночас усі ці заходи наразі перебувають на стадії обговорення. Обов’язкових вимог щодо встановлення камер або розпізнавання обличчя Національний банк поки не запроваджував. Також невідомо, як саме може здійснюватися відеофіксація, скільки часу зберігатимуться записи та хто матиме доступ до них. Ці питання потребуватимуть окремого врегулювання, зокрема з урахуванням законодавства про захист персональних даних.
Що вже змінилося для користувачів терміналів у 2026 році
Окремі посилені вимоги до готівкових операцій через термінали вже набули чинності.
Так, з 26 червня 2026 року під час проведення більшості операцій із внесення готівки через програмно-технічні комплекси самообслуговування користувач має вказати повний номер мобільного телефону. Після цього номер необхідно підтвердити за допомогою одноразового коду з повідомлення або коду, отриманого під час телефонного дзвінка.
Ця вимога ніяк не залежить від суми готівки, яку хоче внести клієнт. Її мета — ускладнити проведення анонімних готівкових платежів та підвищити рівень простежуваності операцій.
Однак і тут Національний банк України передбачив низку винятків. Додаткове підтвердження номера телефону не потрібне під час оплати:
- податків;
- зборів;
- штрафів;
- адміністративних послуг та інших платежів до державного або місцевих бюджетів;
- комунальних послуг;
- інтернету;
- телебачення;
- охорони;
- фіксованого телефонного зв’язку;
- залізничних квитків;
- міського і приміського транспорту;
- поповнення транспортних карт.
Окремі спрощення передбачені для поповнення мобільного зв’язку в межах установленого ліміту.
Крім того, додаткова верифікацію можуть не застосовувати під час поповнення власного карткового рахунку, якщо термінал зчитує банківську картку, а користувач підтверджує операцію PIN-кодом, одноразовим паролем або через мобільний застосунок банку.
Як нові правила роботи з терміналами можуть вплинути на клієнтів
У разі запровадження додаткових вимог проведення платежів через термінали може займати більше часу. Користувачам, імовірно, доведеться частіше підтверджувати свою особу, вказувати додаткові дані або чекати перед проведенням наступної операції.
Для клієнтів, які користуються терміналами для одноразових побутових платежів, зміни можуть бути майже непомітними. Водночас ті, хто регулярно вносить великі суми або проводить багато платежів поспіль, можуть зіткнутися з додатковими перевірками та обмеженнями.
Не виключено, що частина операцій у разі виявлення ризикових ознак будуть тимчасово призупиняти до з’ясування походження коштів або мети платежу. Оператори також можуть переглянути ліміти, швидкість обробки платежів та внутрішні процедури блокування підозрілих операцій.
Які можливі ризики для ринку існують
Економісти та експерти у галузі фінансового права застерігають, що посилення правил фінансового моніторингу може збільшити витрати операторів термінальних мереж. Компаніям доведеться інвестувати у відеокамери, сервери для зберігання даних, нове програмне забезпечення, системи аналізу операцій та додатковий персонал.Ці витрати потенційно можуть вплинути на розмір комісій, які сплачують користувачі.
Водночас єдині правила можуть знизити ризик того, що різні оператори застосовуватимуть нерівні вимоги. Без уніфікованих стандартів клієнти або посередники можуть переходити до мереж із менш жорсткими процедурами перевірки. Саме тому учасники ринку виступають за однакові вимоги для всіх операторів, а не за окремі обмеження для найбільших мереж.
Контекст
У травні 2026 року Національний банк застосував до ТОВ “ФК “Контрактовий дім””, яке працює під брендом EasyPay, та ТОВ “Свіфт Гарант”, що представляє мережу City24, штрафи у розмірі 135,15 млн грн для кожної компанії.
Загальна сума санкцій становила 270,3 млн грн. Це одні з найбільших штрафів, які регулятор застосовував до небанківських фінансових установ за порушення вимог у сфері фінансового моніторингу. Інформацію про це НБУ оприлюднив 5 червня. Водночас самі рішення ухвалили ще у травні 2026 року.
У чому полягали претензії НБУ
Національний банк заявив, що під час перевірок виявив порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та поширенню зброї масового знищення.
У випадку з EasyPay претензії регулятора стосувалися, зокрема, недоліків у застосуванні ризик-орієнтованого підходу, внутрішніх документах із фінансового моніторингу, процедурах перевірки нових і чинних клієнтів та управлінні ризиками під час дистанційного проведення операцій.
Крім того, НБУ вказував на недоліки у роботі з політично значущими особами, а також на несвоєчасне або неповне надання документів і пояснень регулятору.
Щодо City24 національний фінрегулятор повідомив про неналежну перевірку та верифікацію клієнтів, недостатнє застосування посилених заходів до осіб із високим рівнем ризику, проблеми з внутрішніми процедурами фінансового моніторингу та неповноту інформації про клієнтів і проведені ними операції.
Водночас у публічних повідомленнях НБУ не йшлося про те, що компанії вже визнані винними у відмиванні коштів. Регулятор застосував до них адміністративні заходи впливу за порушення правил фінансового моніторингу.
Що могло привернути увагу регулятора
За даними українських медіа, які посилалися на джерела, знайомі з результатами перевірок, увагу регулятора могли привернути операції, які мали ознаки нетипових або технічно малоймовірних. Зокрема, йшлося про випадки, коли значна кількість платежів нібито проводилася за дуже короткий проміжок часу. У деяких ситуаціях швидкість операцій могла бути такою, що людина фізично не встигла б внести до термінала відповідну кількість готівки.
Також медіа писали про використання одного номера телефону для проведення платежів у різних містах із дуже малим часовим інтервалом між операціями.
Окремі джерела стверджували, що кількість операцій, зафіксованих у звітності реєстраторів розрахункових операцій, могла не відповідати записам із камер у місцях розташування терміналів. Крім того, у ЗМІ з’являлася інформація про те, що окремі отримувачі великих сум не вносили ці надходження у фінансову або податкову звітність.
Зауважимо, що офіційного повідомлення НБУ щодо конкретних деталей справи не робив.
Як відреагували EasyPay та City24 на санкції НБУ
EasyPay та City24 не погодилися з рішеннями регулятора і звернулися до суду. Після подання позову компанією “Свіфт Гарант” Національний банк заявив, що захищатиме у суді правомірність застосованого штрафу. Аналогічну позицію регулятор висловив після судового оскарження з боку ТОВ “ФК “Контрактовий дім””.
Остаточних рішень суду щодо правомірності санкцій наразі немає. Відтак штрафи залишаються чинними рішеннями регулятора, однак їх законність ще перевірятимуть у судовому порядку.
Що потрібно знати про EasyPay та City24
Це одні з найпотужніших гравців на ринку платіжних терміналів в Україні. За даними медіа, мережа EasyPay налічує близько 20 тисяч активних терміналів, а City24 — приблизно 15 тисяч. Разом вони можуть контролювати близько 60% українського ринку незалежних платіжних терміналів. Через значну частку цих компаній будь-які зміни у правилах їхньої роботи можуть фактично вплинути на більшість користувачів терміналів у країні.
Джерело: УНН.
