Існуюча система контролю оборонних закупівель не працює – експерти говорять про необхідність реформи. Повномасштабна війна в Україні триває вже понад чотири роки та попри це система контролю за закупівлями для сектору оборони досі належно не сформована. Ба більше, відсутній системний нагляд за сферою та превентивне виявлення порушень.
Система контролю за оборонними закупівлями України залишається реактивною та точковою. А резонансні справи про мільярдні розкрадання чи постачання неякісного озброєння армії, що починаються гучно та медійно, тягнуться роками, без реальних вироків. Про це у коментарі УНН заявив військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
Абсолютно точкові реакції. При чому реакції, коли інформація йде на загал через засоби масової інформації або заяви публічних осіб. А все інше практично залишається поза зоною уваги
– зазначив Снєгирьов.
Одним із найпоказовіших прикладів провалу існуючої системи контролю експерт називає ситуацію з Павлоградським хімічним заводом, який поставив ЗСУ понад 233 тисячі бракованих мінометних пострілів калібру 120 мм. Йдеться про боєприпаси, які у 2024 році постачалися безпосередньо на Авдіївсько-Покровський напрямок під час активного російського наступу.
За даними слідства, керівництво заводу уклало контракт з Агентством оборонних закупівель, не маючи необхідних компонентів для виробництва. Для виконання держзамовлення воно використовувало дешевші та непідходящі для бойового застосування матеріали, через що боєприпаси виявилися фактично непридатними для використання на фронті.
Експерт звертає увагу, що постачання бракованих боєприпасів стало можливим через системні проблеми військової прийомки та відсутність реального контролю на всіх етапах виробництва і постачання.
Закривали очі спецслужби, закривало очі Міністерство оборони, закривали очі навіть ті військові частини, яким цей мотлох йшов. Уявіть собі масштаб цього ланцюга
– зазначив Снєгирьов.
Ще одним прикладом відсутності належного контролю він назвав справу щодо закупівель безпілотників та засобів РЕБ за участі ексголови Луганської ОВА Сергія Гайдая.
Йдеться про справу, в якій НАБУ та САП у серпні 2025 року повідомили про викриття організованої групи, яка, за версією слідства, закуповувала дрони та засоби РЕБ за завищеними цінами, а частину коштів повертала учасникам схеми. Серед фігурантів ексголова Луганської ОВА Сергій Гайдай, народний депутат від “Слуги народу” Олексій Кузнєцов, керівник Рубіжанської МВА та представники військових структур.
НАБУ прорекламувало. Ну а далі? Людина на волі. Була ціла злочинна група за участі народного депутата, представників Міністерства оборони України. І що далі?
– запитує Снєгирьов.
Попри гучний старт справи та затримання, обвинувального вироку у провадженні досі немає.
Навіть якщо іде розголос, реакція практично нульова. Жоден корупціонер не поніс реального покарання
– резюмував Снєгирьов.
Окрім того, проблема полягає не лише у самих корупційних схемах, а й у тому, що правоохоронці реагують на них вже після того, як збитки державі обчислюються сотнями мільйонів, а наслідки відчувають безпосередньо українські військові на фронті.
Схожої думки дотримується і військовий експерт Олег Жданов. Він акцентує на тому, що після обмеження публічності оборонних закупівель фактично зник і повноцінний громадський контроль за використанням коштів у цій сфері.
Після ліквідації процедури (публічності оборонних закупівель – ред.) Prozorro контролю взагалі ніякого немає з боку громадськості, тому що всі закупівлі пішли в тінь за забор Міністерства оборони. І на сьогоднішній день дуже багато тіньової складової в цих закупівлях
– вважає Жданов.
На думку Жданова, частково компенсувати відсутність відкритого контролю можна через створення окремого механізму або профільного комітету, який би регулярно заслуховував представників Міністерства оборони щодо обґрунтування закупівель та виконання заявок від військових.
Ми ж розділяли Міністерство оборони з Генштабом саме з цією метою – Генштаб займається війною і формує заявки, а Міністерство оборони повинно забезпечувати їх виконання
– зазначив експерт.
Джерело: УНН.
