НБУ підвищив ставку до 16,5% через інфляцію та тиск на гривню. ЄЦБ залишив ставки без змін на тлі енергетичних ризиків.
29 жовтня можна сміливо назвати днем важливих монетарних рішень: про свої ухвали повідомили одразу два великі фінансові регулятори. від яких залежить економічний добробут українців: Національний банк України (НБУ) та Європейський центральний банк (ЄЦБ). НБУ підвищив облікову ставку до 16,5%, а ЄЦБ залишив свої ставки без змін. Крім того, обидва регулятори наголосили на ризиках через подорожчання енергоносіїв. Які ще ключові рішення ухвалили фінансові регулятори та як вони вплинуть на повсякденне життя українців розповідає УНН.
Чому НБУ вирішив підвищити облікову ставку
До 29 жовтня 2026 року облікова ставка становила 16%. Тепер регулятор прагне стримати зростання цін, підтримати гривневі заощадження та зменшити тиск на валютному ринку. У НБУ сподіваються, що вища ставка допоможе підтримати гривневі заощадження та спонукати банки підвищувати дохідність депозитів.
Крім того, як акцентує фінрегулятор, скорочення експорту та наслідки російських атак посилили тиск на гривню. Тому НБУ розраховує, що вища дохідність гривневих заощаджень допоможе стабілізувати валютний ринок.
НБУ втретє поспіль підвищив облікову ставку під тиском інфляції – до 16,5%29.10.26, 14:13 • 13235 переглядiв
Інфляція в Україні перевищила очікування НБУ: чому так сталося
У вересні 2026 року споживча інфляція в Україні прискорилася до 10% у річному вимірі, а базова інфляція, яка відображає стійкіші зміни цін, становила 8,8%. За оцінками Нацбанку, у жовтні тенденція збереглася. Головні причини – здорожчання пального через війну на Близькому Сході та російські удари по складах і логістиці. Це збільшує витрати бізнесу й посилює ціновий тиск для споживачів.
Прогноз інфляції на 2026 рік (підвищили, – ред.) до 12,5%. За оцінками НБУ, лише наслідки обстрілів додадуть до річної інфляції близько 0,7 в. п.
– зазначив під час пресконференції голова НБУ Андрій Пишний.
На 2027 рік НБУ прогнозує інфляцію 7,3% завдяки очікуваному здешевленню нафти та дії монетарної політики. Повернення до цільових 5% очікується у 2028 році.
НБУ також врахував ризики зростання бюджетних видатків на оборону та відбудову, дефіциту працівників і тиску на зарплати. Разом із тим регулятор попереджає: погіршення безпекової ситуації може охолодити споживчий попит і частково стримати інфляцію. Через блокування портів можливе короткострокове зниження закупівельних цін на окремі продукти.
Національний регулятор погіршив прогноз для економіки України: чого очікувати далі
Разом із рішенням щодо ставки НБУ переглянув оцінку економічної динаміки. За попередніми підрахунками регулятора, у третьому кварталі реальний валовий внутрішній продукт скоротився на 0,5% порівняно з тим самим періодом торік. Причини – блокада портів і російські удари по промисловості й логістиці. Найбільше втратили металургійні та рудні підприємства; погіршилася ситуація й в інших галузях.
На 2026 рік НБУ прогнозує скорочення ВВП на 0,4%, а негативний внесок обстрілів оцінює в 1,9 відсоткового пункту. У 2027 році економіка за його прогнозами може зрости на 0,4% за умови поліпшення логістики, у 2028-му – на 2,2% за зниження безпекових ризиків. Зростанню сприятимуть інвестиції в оборонний сектор і відновлення інфраструктури.
Що буде з депозитами та кредитами українців
Зміна облікової ставки не вплине на умови усіх депозитів і кредитів, які зараз мають українці. Принаймні, цього не станеться негайно. Кожен банк ухвалюватиме такі рішення самостійно та поступово.
У НБУ зазначають, що на попередні рішення першими реагували невеликі банки. Останнім часом ставки за гривневими депозитами почали переглядати й великі установи. А самі українці продовжували нарощувати гривневі депозити та вкладення в ОВДП.
Кредитування при цьому не зупинилося. За даними НБУ, у вересні обсяг чистих гривневих кредитів бізнесу зріс більш як на 32% у річному вимірі, а населення – на 38%. Регулятор повідомив також про чотири пакети змін, спрямованих на підтримку кредитування оборонної промисловості, енергетики, аграрного сектору та торгівлі.
Помірне підвищення облікової ставки є виваженим рішенням, яке дає змогу зберегти баланс між контролем за інфляцією та підтримкою економіки
– наголосив очільник НБУ, пояснюючи ситуацію, що склалася.
Разом із тим НБУ прогнозує збереження ставки 16,5% до другого кварталу 2027 року, але допускає перегляд у разі зміни ризиків.
Які суми зберігають українці в банках і кому довіряють найбільше29.10.26, 13:49 • 11116 переглядiв
Міжнародна допомога для України: що з нею та чому вона залишається важливою
У третьому кварталі Україна отримала менше міжнародної допомоги, ніж очікувалося, передусім через затримки реформ. Жовтневі закони парламенту мають допомогти розблокувати фінансування від ЄС і МВФ.
Прогноз НБУ на 2026 рік передбачає приблизно 50 млрд доларів прямої бюджетної підтримки та понад 32 млрд доларів за оборонною складовою програми Ukraine Support Loan. На 2027 рік заклали 52 млрд і 37 млрд доларів відповідно. За такого сценарію міжнародні резерви України мають перевищувати 62 млрд доларів у 2026 – 2027 роках.
Однак у НБУ попереджають, фінансову підтримку офіційний Київ може отримувати нерівномірно. Однак останнім часом ризик затримок дещо зменшився після виконання Україною частини зобов’язань перед партнерами та попередніх сигналів щодо фінансування наступного року.
Які рішення ухвалив Європейський центральний банк
Цього самого дня Рада керуючих ЄЦБ залишила без змін усі три ключові ставки. Ставка за депозитними операціями становить 2,50%, за основними операціями рефінансування – 2,65%, за маржинальними кредитними операціями – 2,90%.
ЄЦБ пояснив паузу невизначеністю. Подорожчання енергоносіїв загрожує прискоренням інфляції та уповільненням економічного зростання, а повний вплив енергетичного шоку ще не проявився. За оцінкою ЄЦБ, базовий ціновий тиск залишається відносно стабільним, а зарплати поки істотно не відреагували на енергетичний шок. Умови фінансування після попереднього засідання посилилися.
Рада керуючих не бере на себе попередніх зобов’язань щодо конкретної траєкторії ставок
– ідеться в повідомленні ЄЦБ.
Ціль ЄЦБ – інфляція 2% у середньостроковій перспективі. Але подальші рішення залежатимуть, насамперед, від нової статистики, прогнозів і ризиків.
Паралельно ЄЦБ продовжує поступово скорочувати портфелі цінних паперів, придбаних за програмами APP і PEPP: кошти від погашення паперів більше не реінвестуються. Крім того, ЄЦБ зберігає готовність застосовувати доступні інструменти, якщо нестабільність на фінансових ринках перешкоджатиме передаванню його процентної політики в усіх країнах Єврозони. Зокрема, для цього передбачено спеціальний інструмент захисту трансмісії.
Чим відрізняються рішення двох регуляторів
НБУ підвищив ставку на тлі прискорення інфляції та ризиків для гривні. ЄЦБ залишив ставки без змін, щоб оцінити наслідки енергетичного шоку для єврозони. Але порівнювати 16,5% в Україні та 2,5% за депозитними операціями ЄЦБ як показники дорожнечі кредитів напряму некоректно. Це різні інструменти у різних економіках, з неоднаковими інфляційними цілями та ризиками.
Для українських вкладників ключовим наслідком рішення НБУ може стати подальша підтримка ставок за гривневими депозитами. Для позичальників вартість нових кредитів залежатиме від умов банків, а для бізнесу значення матимуть також відновлення логістики, доступ до фінансування і безпекова ситуація.
Джерело: УНН.
