Головний конструктор Fire Point: бюрократичний тиск не дає Європі виробляти дешевшу та ефективнішу зброю. Європа почала усвідомлювати, що потрібна ефективна та дешева зброя, яку неможливо виробляти в умовах високого бюрократичного тиску.
Головна проблема Європи – забюрократизованість, яка не дозволяє прискорити виробництво ефективного та дешевшого озброєння. Про це під час брифінгу на міжнародній виставці Eurosatory-2026 у Парижі заявив співзасновник та головний конструктор української компанії Fire Point Денис Штілерман, передає УНН.
Бюрократичний тиск – це головна проблема Європи. Добре, що Європа почала переосмислювати оборонну стратегію – у березні 2025 року опублікували Білу книгу (“Білу книгу з питань європейської оборони – Готовність 2030” – ред.), у жовтні 2025-го – ReArm 2030. Ми бачимо, що Європа розуміє: потрібна зброя, яка працює не лише на папері, а на полі бою. Але бюрократичний тиск не дає виробляти дешеву й ефективну зброю. Наприклад, крилату ракету, яку наша компанія створила за дев’ять місяців, ми ще два місяці кодифікували в Україні. В Європі це зайняло б мінімум п’ять років. Весь цей час треба утримувати команду інженерів, команду співробітників – і ще юристів та менеджерів, які заповнюють марні папірці
– пояснив Штілерман.
Він переконаний, що зниження бюрократизму дозволить європейським країнам рухатися швидше і створювати озброєння, яке буде демонструвати вищу ефективність, але коштуватиме дешевше.
Якщо знизити бюрократичний тиск – зброя одразу стає дешевшою й ефективнішою, бо відкривається ринок і приходить більше компаній. До речі, принцип “ціна = собівартість плюс маржа”, який застосовується в США, одразу змушує компанії роздувати собівартість – наймати більше людей, платити більше зарплат, збільшувати ціну. Зменшення бюрократичного тиску дозволить не так сильно збільшувати військовий бюджет
– вважає головний конструктор Fire Point Денис Штілерман.
Як приклад підходу, коли зниження бюрократичного тиску демонструє ефективність, він навів власні продукти Fire Point: Flamingo коштує 600 тисяч доларів – летить, запускається з землі, дальність 3000 км, корисне навантаження понад тонну; дрон FP-1, що несе 60 кг на 500 км – коштує 55 тисяч доларів.
Ще одна проблема, яку бачить Штілерман, це те, що європейські країни не засвоюють уроки через які пройшли українці у війні з росією.
Країни, які чинять зло – росія, Північна Корея, Іран, Китай – обмінюються досвідом під час війни. На жаль, західні країни не засвоюють уроків з української війни. Ми бачимо це на прикладі Перської затоки: з точки зору України, якби на іранській території був швидкісний інтернет — з наявними українськими спроможностями можна було б негайно встановити зону ураження на 200 миль від узбережжя. Чому цього не відбувається – я не маю відповіді. Для нашої армії це зараз елементарно
– наголосив Штілерман.
Розв’язання цих двох проблем, на його думку, зараз найголовніше для європейців.
Ось і все. Дві проблеми: засвоїти уроки української війни і зменшити бюрократичний тиск
– сказав Штілерман.
Директор Інституту Жака Делора Сільві Мателлі окреслила три основні уроки, які засвоює Європа на прикладі війни в Україні: можливість збройного конфлікту у Європі; невідповідність запасів озброєння та промислових потужностей; надмірна залежність від США у сфері безпеки.
Шлях до здатності не просто підтримувати Україну, а й захищати себе – можливо, без США – дуже, дуже довгий і потребує величезних коштів. Ви знаєте це краще за нас, бо живете у стані війни. З початку війни в Україні, як на мене, ми засвоїли три уроки. Перший — можливість збройного конфлікту високої інтенсивності в Європі, про яку ми десятиліттями не думали. Другий – неадекватність запасів, промислових потужностей і ланцюгів постачання. Третій – крихкість європейської безпеки через надмірну залежність від США
– вважає Мателлі.
Джерело: УНН.
