Експорт зерна з України обвалився через ситуацію в Чорному морі: що сталося з морським коридором. Через російські удари по портах і суднах експорт зерна з України на початку серпня впав до 30% від потреби. Міністр Висоцький заявив, що без відновлення роботи чорноморських портів експорт не перевищить 50%.
Через російські атаки на портову інфраструктуру та цивільні судна експорт українського зерна на початку серпня опинився під ударом. Про це повідомив міністр аграрної політики Тарас Висоцький під час брифінгу у Києві 14 серпня, передає УНН.
Деталі
За період з 1 по 12 серпня Україна експортувала близько 590 тис. тонн зерна, що становить приблизно 30% від необхідного обсягу.
Є можливості частково наростити експорт, але все одно без відновлення роботи чорноморських портів він становитиме до 50% потреби
– пояснив Висоцький.
Скорочення експорту відбулося на тлі фактичного тимчасового призупинення заходу торговельних суден до українських морських портів через посилення російських атак.
За даними Міністерства розвитку інфраструктури України, наприкінці липня останні масовані удари рф по цивільній портовій інфраструктурі, торговельних суднах та екіпажах фактично призвели до тимчасового призупинення заходу суден до українських портів. При цьому офіційного рішення про закриття Українського морського коридору не оголошувалося, а порти продовжили роботу.
Лише впродовж липня 2026 року росія здійснила 67 атак на об’єкти українських морських портів. Крім того, було зафіксовано 35 атак на цивільні судна безпосередньо у портах та ще 22 атаки на судна в Українському морському коридорі.
Атаки продовжилися і в серпні. За даними профільного міністерства, вже у перші дні місяця росія п’ять разів атакувала об’єкти морських портів, тричі – цивільні судна у портах і двічі – судна у морському коридорі.
У відомстві наголошували, що російські удари спрямовані, зокрема, на зрив роботи українських портів, залякування міжнародних судновласників та підрив безпеки цивільного судноплавства.
Морські порти забезпечували близько 90% аграрного експорту
Ситуація з морським сполученням критично важлива для українського аграрного сектору, оскільки саме порти Великої Одеси забезпечували близько 90% експорту аграрної продукції України. Українське продовольство через них постачалося більш ніж до 55 країн світу.
Від початку роботи Українського морського коридору у вересні 2023 року і до кінця липня 2026 року ним було перевезено близько 209,3 млн тонн вантажів. Із них 124,1 млн тонн становило зерно. За цей період коридором скористалися понад 8,2 тис. суден.
Залежність українського експорту від портів Великої Одеси демонструють і показники вантажообігу. Від початку 2026 року до кінця липня українські морські порти обробили близько 46 млн тонн вантажів. Із них 42,2 млн тонн припадало на порти Великої Одеси і лише 3,8 млн тонн – на порти Дунайського регіону.
Україна розширює альтернативні маршрути
На тлі загроз для морського експорту Україна разом з Європейською комісією, Молдовою та Румунією працює над збільшенням пропускної спроможності альтернативних маршрутів.
Зокрема, сторони обговорюють розширення можливостей портів Дунайського регіону, залізничної та автомобільної інфраструктури, прискорення митних і прикордонних процедур, а також усунення вузьких місць на транспортних маршрутах.
Окремим напрямком є збільшення можливостей для транзиту української аграрної продукції територією Молдови та Румунії і залучення європейського фінансування для розвитку відповідної інфраструктури.
Водночас наявні показники вантажообігу свідчать, що альтернативні маршрути поки не здатні повністю замінити потужності портів Великої Одеси. Особливо гостро ця проблема постає в період збору нового врожаю та формування експортних партій зерна.
У Міністерстві розвитку інфраструктури попереджали, що систематичні атаки рф на українські порти та цивільне судноплавство створюють ризики не лише для української економіки, а й для міжнародної торгівлі та глобальної продовольчої безпеки.
Контекст
Український морський коридор почав працювати у вересні 2023 року після виходу росії з Чорноморської зернової ініціативи та фактичного припинення дії попереднього механізму експорту продовольства через Чорне море. Україна організувала власний маршрут для цивільних суден до портів Великої Одеси, який поступово став головним каналом морського експорту країни.
Від початку роботи нового коридору до кінця липня 2026 року ним було перевезено близько 209,3 млн тонн вантажів, з яких 124,1 млн тонн становило зерно. За цей час маршрутом скористалися понад 8,2 тис. суден. Українська аграрна продукція через морські порти постачалася більш ніж до 55 країн.
Порти Великої Одеси відіграють ключову роль в аграрній логістиці України та забезпечують близько 90% експорту сільськогосподарської продукції морським шляхом. Тому перебої із заходом суден безпосередньо впливають на темпи вивезення зерна та іншої аграрної продукції.
Ситуація різко погіршилася влітку 2026 року через посилення російських атак на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство. За офіційними даними, лише впродовж липня рф 67 разів атакувала об’єкти українських морських портів, 35 разів – цивільні судна безпосередньо у портах та ще 22 рази – судна в Українському морському коридорі.
Наприкінці липня Міністерство розвитку інфраструктури повідомило, що останні масовані атаки фактично призвели до тимчасового призупинення заходу суден до українських портів. Водночас офіційного рішення про закриття Українського морського коридору Україна не ухвалювала, а портова інфраструктура продовжила роботу.
Через ситуацію в Чорному морі Україна разом з Єврокомісією, Румунією та Молдовою почала опрацьовувати збільшення пропускної спроможності альтернативних маршрутів, зокрема через дунайські порти, залізницю та автомобільні переходи. Однак їхні нинішні можливості суттєво поступаються портам Великої Одеси: із 46 млн тонн вантажів, оброблених українськими морськими портами від початку 2026 року до кінця липня, 42,2 млн тонн припадало на Велику Одесу і лише 3,8 млн тонн – на порти Дунайського регіону.
Падіння морського експорту відбувається на тлі збору нового врожаю, коли Україні необхідно нарощувати вивезення зерна. Тривалі перебої із судноплавством можуть створювати додаткове навантаження на зерносховища та сухопутну логістику, ускладнювати експорт і впливати на надходження валютної виручки від аграрного сектору.
Джерело: УНН.
