“Дружбу” відновлено – експерт пояснив, чому Угорщина та Словаччина не відмовляються від російської нафти. Експерт пояснив залежність Будапешта і Братислави від дешевої сировини з рф. Для відмови від поставок потрібна дорога модернізація заводів та час.
Нафтопровід “Дружба” досі залишається одним із ключових маршрутів постачання російської нафти до Центральної Європи. Саме через нього Угорщина та Словаччина роками отримували сировину на вигідніших умовах, ніж більшість інших країн ЄС. Однак ця економічна перевага одночасно створила глибоку залежність від москви. Про це в інтерв’ю УНН заявив ексречник НАК “Нафтогаз України” у Львівській області Віктор Гальчинський.
Чому Будапешт і Братислава тримаються за “Дружбу”
За словами експерта, причина зацікавленості двох країн дуже проста – гроші та стабільність поставок.
Угорщина і Словаччина роками отримували дешевшу російську нафту. Це дозволяло їхнім компаніям виробляти дешевше паливо, а державам – підтримувати економіку в більш комфортних умовах. Для споживача це нижча ціна на бензин і дизель, для бізнесу – менші витрати
– пояснив Гальчинський.
Він зазначив, що ключову роль тут відіграє угорська компанія MOL, а словацька Slovnaft фактично працює в тій самій корпоративній системі.
Це не просто поставки нафти. Це ціла бізнес-модель, яка багато років давала прибуток завдяки дешевій сировині з росії
– сказав експерт.
Дешева нафта стала пасткою
На думку Гальчинського, вигода від співпраці з росією мала і зворотний бік – залежність, яку тепер важко розірвати.
Сьогодні росія може продавати дешевше, а завтра перекрити кран або виставити зовсім іншу ціну. У цьому головна проблема. москва використовує енергоресурси не лише як товар, а як політичну зброю
– наголосив він.
Експерт додав, що нафтопереробні заводи Угорщини та Словаччини роками адаптовувалися саме під російську нафту.
Недостатньо просто купити іншу нафту. Потрібно вкладати кошти в модернізацію заводів, змінювати технологічні процеси, налаштовувати нову логістику. Це дорого і не швидко
– пояснив він.
Чому санкції не зупинили ці поставки
За словами Гальчинського, Європейський Союз залишив для окремих країн винятки.
Угорщина і Словаччина не мають виходу до моря, тому швидко перейти на морські поставки для них складніше. Саме тому ЄС погодив тимчасові винятки щодо трубопровідної нафти
– зазначив експерт.
Водночас він підкреслив, що стратегічний курс Брюсселя незмінний – поступова відмова від російських енергоносіїв.
Ці винятки не означають вічний статус-кво. Рано чи пізно доведеться переорієнтовуватися
– сказав він.
Скільки часу потрібно на відмову від російської нафти
Точні строки, за словами експерта, залежать від політичної волі та інвестицій.
Йдеться про сотні мільйонів євро. Але головне навіть не сума, це не так багато, а технічний процес. Заводи треба переналаштувати так, щоб вони могли ефективно працювати з іншими сортами нафти
– зазначив Гальчинський.
Він не виключив, що частину витрат може взяти на себе Євросоюз.
Брюссель зацікавлений у зниженні залежності від росії, тому фінансова допомога для модернізації виглядала б логічною
– додав експерт.
Чи є “Дружба” козирем України
Після нещодавніх дискусій навколо транзиту часто звучить питання, чи може Київ використовувати маршрут як інструмент тиску. Гальчинський переконаний – ні.
Україна йде до Європейського Союзу і зацікавлена в конструктивних відносинах із сусідами. Тому логіка шантажу тут не працює. Ми не повинні копіювати російську модель поведінки
– наголосив він.
За його словами, якщо транзит буде зупинений не з української вини, це стане проблемою насамперед для росії як постачальника.
Це покаже, що ненадійною є саме москва, а не Київ
– сказав експерт.
Чому росія сама ризикує цим маршрутом
Гальчинський звернув увагу, що удари росіян по об’єктах, пов’язаних із транзитом, виглядають парадоксально.
Україна не є кінцевим споживачем цієї нафти. Основні отримувачі – Угорщина та Словаччина. Тому будь-які проблеми на маршруті б’ють передусім по них
– зазначив він.
На його думку, це може бути елементом хаотичної політики кремля або спробою перекласти відповідальність на Україну.
росія особливо не виграє від відновлення постачання
Окремо експерт звернув увагу, що транзит нафти до Угорщини та Словаччини не має вирішального значення для наповнення російського бюджету. За його словами, для москви набагато важливішими залишаються морські поставки та експорт через тіньовий флот.
Для росії це не критичні обсяги. Основні доходи вона отримує від значно більших поставок морем. Те, що йде через “Дружбу” до двох країн Центральної Європи, у масштабах російського нафтового експорту є відносно невеликим ресурсом
– пояснив Гальчинський.
На думку експерта, саме це робить більш логічною версію, що пошкодження інфраструктури маршруту могло бути вигідним самій росії.
Якщо для росії ці поставки не мають визначального значення, вона може свідомо йти на такі ризики заради політичного ефекту. Наприклад, створити напругу між Україною, Угорщиною та Словаччиною, спровокувати звинувачення Києва або показати Європі нестабільність транзиту
– зазначив він.
Гальчинський додав, що економічні втрати від перебоїв для москви значно менші, ніж потенційний політичний ефект.
Тому версія, що саме росія завдала удару по об’єктах, пов’язаних із “Дружбою”, виглядає цілком раціональною з точки зору логіки кремля
– резюмував експерт.
Що це означає для Європи
Експерт вважає, що історія з “Дружбою” стала уроком для всього континенту.
Дешева російська нафта давала короткострокову вигоду. Але в стратегічній перспективі вона створила політичну та економічну залежність. І зараз Європа змушена за це платити
– резюмував Гальчинський.
Джерело: УНН.
